Справа № 22-1097\06                                           Головуючий в 1-й інст.-Сидоренко З.С.

Доповідач - Ковалевич С.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2007р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі

головуючого- судді Буцяка З.І.

суддів Ковалевича С.П., Шимківа С.С.

при секретарі Івановій І.С. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду від 20 липня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Дубровицького нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4. та комунальне підприємство РОБТІ про переведення прав та обов»язків покупця за договором купівлі -продажу частини житлового будинку

Перевіривши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА  :

Рішенням Дубровицького районного суду від 20 липня 2006р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_2. про переведення прав та обов»язків покупця за договором купівлі -продажу частини житлового будинку.

В апеляційній скарзі на вказане рішення ОСОБА_1. посилається на його незаконність через порушення судом матеріальних норм. Вказує, що суд безпідставно прийшов до висновку про те, що спірний будинок АДРЕСА_1 являється спільною частковою власністю. Вважає цей будинов являвся індивідуальною власністю ОСОБА_3, а тому вона на свій розсуд розпорядилася ним.

Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановлюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2. та переводячи на нього права та обов»язки покупця за договором купівлі - продажу домоволодіння, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 14 грудня 2004р., визнаючи за ним право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходи з того, що вказане будинковолодіння являється спільною частково власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому постановлене рішення , відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення.

Матеріалами справи встановлено, що в 1957р. ОСОБА_2. та його братові ОСОБА_5 були виділені суміжні земельні ділянки в АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку. Згодом на цій земельній ділянці був побудований двох квартирний житловий будинок, що підтверджується записами в господарській книзі по Бережківській сільській раді за 1958-60рр. ( а.с. 5) та відкрито два особові рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ( а.с.6). Вказаним квартирам в спірному будинку присвоєно два номери. В квартирі НОМЕР_3 проживає позивач по справі ОСОБА_2, а в квартирі НОМЕР_4 проживав його брат ОСОБА_5, який помер в 1992р. і правонаступником якого стала його дружина - відповідачка по справі ОСОБА_3

ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а згодом його дружина ОСОБА_3 вели окремі господарства, були відгороджені одне від одного, мали свої підсобні приміщені та окремі земельні ділянки, що підтверджується довідкою Бережанської сільської ради НОМЕР_5( а.с. 89). Тобто наявні усі признаки ізольованих квартир.

В грудні місяці 2003р. ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на індивідуальний житловий будинок НОМЕР_4 по АДРЕСА_1, загальною площею 63, 8 м.кв., відповідно до якого являється єдиною його власницею.

За наведених обставин ізольована квартира НОМЕР_3, в якій проживає позивач по справі та ізольована квартира НОМЕР_4, що належала ОСОБА_3 являються індивідуальною власністю кожного з них і не відносяться до спільної часткової власності, оскільки сторони не являються власниками спірної будівлі із визначенням часток кожного із них.

Наявність в даному випадку спільного фундаменту в будинку та покрівлі не може бути беззаперечним доказом спільної часткової власності на відокремлені квартири.

Оскільки ОСОБА_3 являлась власником спірної квартира, то вона у відповідності до закону правомірно розпорядилася своєю власністю на свій розсуд, без попередження про це та без згоди позивача по справі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням матеріальних норм, чинним залишатися воно не може.

Керуючись ст.355,256, 381 ПК України, ст. 309, 31314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дубровицького районного суду від 20 липня 2006р. скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1 таОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Дубровицького нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4. та комунальне підприємство РОБТІ про переведення прав та обов»язків покупця за договором купівлі -продажу частини житлового будинку за безпідставністю вимог.

Рішення суду набуває чинності з моменту його проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: