Справа №22-1458 Головуючий у 1 інст.Бердій М.А.
Доповідач - Собіна І.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.
При секретарі судового засідання Томашевській І.М.
З участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" на рішення Рівненського міського суду від 9 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 9 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Імпульс-Рівне" на користь ОСОБА_1, на відшкодування матеріальної шкоди 3493 гривні 91 коп., 2000 гривні морального відшкодування та 280 гривень судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі директор ТзОВ "Імпульс-Рівне" вказує, що товариство є власником автомобіля ЗІЛ -138 реєстраційний НОМЕР_1 яким в момент ДТП 29 грудня 2005 року в смт.Рафалівка керував водій ОСОБА_2 Автомобіль був застрахований Рівненським міським відділенням ВАТ HACK "Оранта" по договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 6 червня 2005 року.
Водій ОСОБА_2, вважаючи, що його вини в ДТП немає, не повідомив адміністрацію ТзОВ про цю подію, а позивач безпосередньо до товариства з вимогами про відшкодування шкоди не звертався, внаслідок чого ТзОВ своєчасно не повідомило страховика про настання страхового випадку із застрахованим автомобілем, що стало підставою для відмови у виплаті страховиком страхового відшкодування.
Вважає, що матеріальні збитки ОСОБА_1 в сумі 3493 гривні 91 коп. повинно відшкодувати ВАТ HACK "Оранта".
Винним у заподіянні моральної шкоди вважає самого позивача, який тривалий час не звертався до підприємства за відшкодуванням шкоди і сам затягнув процес відновлення автомобіля.
Просив рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.
В судовому засіданні представник товариства свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на законність рішення суду і просить залишити його без зміни.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, автомобіль ЗІЛ-138 державний номерний знак НОМЕР_1 належить ТзОВ «Імпульс-Рівне».
Постановою Рівненського міського суду від 28 лютого 2006 року Гудовсека П.М. притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 4 КпАПП України у виді штрафу на 34 гривні за порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, який 29 грудня 2005 року біля 10 год. 30 хв. в смт. Рафалівка Володимирецького району, керуючи автомобілем ЗІЛ-138 державний номерний знак НОМЕР_1 створив аварійну ситуацію внаслідок якої сталась дорожньо-транспортна пригода і автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень (а.с.40).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду , з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не знав про скоєння ДТП і не повідомив адміністрацію товариства, на увагу не заслуговують оскільки, в той же день 29 грудня 2005 року був складений працівниками міліції протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що водій автомобіля ЗІЛ-138 порушив п. 10.1 ПДР(а.с.17).
За умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 6 червня 2005 року п. 7.1.6 Страхувальника (ТзОВ) не пізніше трьох робочих днів зобов'язано повідомити страховика про настання страхового випадку.
Неповідомлення працівником власника, або уповноважений ним орган про страховий випадок, не звільняє у даному випадку ТзОВ від відшкодування шкоди.
Згідно п. З ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Рівне» відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 9 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді
Собіна І.М..
Григоренко М.П.
Оніпко О.В.