Справа №22-1521             Головуючий у 1 інст.Бондаренко Н.В.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА

17 січня 2007 року                                               м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.M.

Суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Здолбунівського районного суду від 1 грудня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства,

встановила:

Ухвалою судді Здолбунівського районного суду від 1 грудня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що правових підстав для повернення йому позовної заяви у судді не було.

Його позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119,120 ЦПК.

В ухвалі від 8 листопада 2006 року про залишення позовної заяви без руху суддя зазначає, що ним не вказані докази, що підтверджують кожну обставину, міститься клопотання про призначення експертизи.

А в ухвалі від 1 грудня 2006 року суддя зазначає, що ним не вказані докази, якими підтверджується кожна обставина, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Вважає, що доказом його вимог може бути висновок судово-медичної експертизи, яку він просив суд призначити.

Просив про скасування ухвали.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За змістом ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити, крім іншого, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Окрім клопотання про призначення експертизи позивач не навів у позовній заяві жодного доказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Питання щодо оспорювання батьківства суд вирішує на підставі наданих доказів, при цьому, висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, оцінюються з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Оскільки, позивач до визначеного суддею строку недоліків позовної заяви не виправив, така заява обґрунтовано визнана неподаною і повернута позивачу. Ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Здолбунівського районного суду від 1 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді