Справа № 11-281/2008 року Головуючий в 1-й інстанції Вітюк В.Ж.
Категорія ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Лінник П.О.
УХВАЛА
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Шершуна В.В., суддів Лінника П.О., Задворного О.Л.,
з участю прокурора Крохмалюк Л.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 лютого 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Красилова, мешканця с. Митинці, Красилівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Красилівським районним судом:
- 5.06.1997 року за ст. ст. 101 ч.1, 222 ч.3, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
- 20.05.2002 року за ст. 296 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі;
- 11.05.2004 року за ст.. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 11.05.2007 року по відбуттю строку покарання,
засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - утримання його під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1. постановлено рахувати з 12 лютого 2008 року, зарахувавши в цей строк час затримання з 8 жовтня 2007 по 11 лютого 2008 року включно.
ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Хотьковці, Красилівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця с. Вовківці, Борівського району, Тернопільської області, раніше судимого Красилівським районним судом:
- 20.01.2005 року за ст. ст. 289 ч.2, 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановлення іспитового строку 2 роки;
- 22.04.2005 року за ст. ст. 185 ч.3, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 16.07.2007 року із заміною невідбутого строку 1 рік 7 місяців 16 днів на виправні роботи з відрахуванням на користь держави 10 %,
засуджено за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ст.. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - утримання його під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 12 лютого 2008 року, зарахувавши в цей строк час затримання з 8 жовтня 2007 по 11 лютого 2008 року включно.
Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. солідарно на користь ОСОБА_3 2000 грн. моральної шкоди.
Доля речових доказів вирішена згідно ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони 6 жовтня 2007 року біля 21 години 40 хвилин, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинкуАДРЕСА_1 із застосуванням фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_3. відкрито заволоділи її сумочкою з мобільним телефоном, особистими речами та готівкою, заподіявши останній матеріального збитку на загальну суму 1975 грн.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити та призначити більш м'яке покарання з застосуванням ст.. 69 КК України. При цьому просить врахувати його щире каяття, повне визнання вини у скоєному злочині, стан здоров'я, те що до скоєння злочину він працював, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина та хвора матір похилого віку.
Засуджений ОСОБА_2. в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. При цьому він вказує що ні досудовим, ні судовим слідством його вина не доведена, а вирок ґрунтується на суперечливих і перекручених показах потерпілої та свідків.
Заслухавши доповідача, пояснення обох засуджених на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів -
з н а х о д и т ь
що апеляції засуджених задоволенню не підлягають.
Суд обґрунтовано визнав винними ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у скоєні ними злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у суді доказам.
Так, потерпіла ОСОБА_3. як на досудовому слідстві, так і в суді послідовно пояснювала, що саме 6 жовтня 2007 року о 21 год. 45 хв. коли вона поверталась до своєї квартири на вул.. Свободи міста Хмельницький її догнали двоє невідомих їй молодих чоловіків, якими виявились ОСОБА_1. та ОСОБА_2., деОСОБА_2схопив її за шию та силоміць повалив її на асфальт, а ОСОБА_2. у цей час насильно вирвав у неї з рук сумку в якій знаходились мобільний телефон, гаманець з грішми, дисконтні картки, парфуми та косметика, всього майна на загальну суму 1975 грн., після цього з місця злочину втекли. Зразу ж після цього вона і повідомила працівників міліції.
Будь-яких підстав не вірити таким послідовним показам потерпілої ОСОБА_3. чи вважати, що вона обмовила засуджених, у суду не було підстав, поскільки такі її покази повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 6.10.2007 року біля 22-ї години він став випадковим свідком-очевидцем того, як невідома молода жінка неподалік автостоянки на вулиці Пилипчука м. Хмельницького звала на допомогу, а в цей час він бачив як від неї бігли двоє чоловіків із сумкою в руках. Він із своїм товаришем затримали грабіжників та викликами міліцію, потерпіла яка прийшла по виклику впізнала обох грабіжників, які були у стані алкогольного сп'яніння.
Засуджений ОСОБА_1. в суді пояснив, що не може пригадати як було скоєно злочин, а ті пояснення, що він давав на досудовому слідстві не пам'ятає. Також пояснив, що у той вечір, коли було скоєно злочин він дійсно підходив до невідомої жінки і брав у неї сумку, однак для якої цілі це робив, пояснити не може.
Засуджений ОСОБА_2. пояснив, що у вказаний день та час він дійсно був разом із ОСОБА_1. у барі м. Хмельницького, де розпивали спиртне. Звідти разом вони поїхали у центр міста, щоб випити пива. Йдучи вечері по одній із вулиць міста Хмельницький вони зустріли одиноку молоду жінку у якоїОСОБА_2вирвав з рук сумку і вони разом стали тікати з місця злочину де забігли на охоронювану територію і були затримані. Охоронникам вони повідомили неправдиві дані про своє перебування там.
Об'єктивно винність засуджених підтверджується і письмовими доказами, що були зібрані по справі та детально досліджені судом, якими є протокол усної заяви про злочин від 6.10.2007 року написаної потерпілою ОСОБА_3. з якої вбачається, що в той вечір вона була пограбована на вулиці м. Хмельницький двома невідомими чоловіками (л.с.3), протоколи огляду та вилучення викрадених речей у затриманого ОСОБА_1. та ОСОБА_2. (л.с. 6-7), протокол огляду місця події від 6.10.2007 р. де було виявлено викрадений у потерпілої гаманець, косметика та жіноча сумка (л.с. 8, 11) явка з повинною ОСОБА_1. від 7.10.2007 та його письмове пояснення, з яких вбачається, що він запропонував ОСОБА_2 скоїти грабіж молодої невідомої жінки з чим останній погодився, а після скоєного вини поділились викраденим чужим майном (л.с. 16-17).
Всім дослідженим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно кваліфікувавши їх дії за ст.. 186 ч.2 КК України.
Міра покарання обом засудженим призначена у відповідності до вимог ст.. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, осіб засуджених та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав до зміни чи скасування вироку суду та задоволення апеляцій засуджених колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 12 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції обох засуджених - без задоволення.
Головуючий
Судді