Справа 1-111

 2007 року

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 року

Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого Покатілова О.Б. при секретарі Чивчиш О.В. з участю прокурора Рибникової М.М. захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, гр-ки України, уродж. м. Житомира, незаміжньої, з неповною середньою освітою, студентки Житомирського технологічного ліцею № 9, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, прож. АДРЕСА_1, раніше несудимої, за ст.ст. 186 ч.1,186 ч.2 КК України, -

встановив : ОСОБА_2 06 жовтня 2006 року об 11-30 год., перебуваючи на земельній ділянці, що серед зелених насаджень неподалік від стадіону, який розташований біля території ПТУ №15 по вул. Лук'яненка в м.Житомирі, побачила раніше невідомого ОСОБА_3, який розмовляв по мобільному телефону та в цей час у неї виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 в цей же день, час та місці, підійшла до ОСОБА_3 та попросила у нього його мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що останній погодився та дав їй свій мобільний телефон, після чого ОСОБА_2, взявши даний мобільний телефон, побігла в напрямку багатоповерхових будинків, які розташовані по вул. Лук'яненка в м. Житомирі та, утримуючи вказаний мобільний телефон, з місця вчинення злочину зникла. Таким чином, ОСОБА_2 відкрито викрала майно ОСОБА_3 - мобільний телефон „Сіменс А-51" вартістю 324 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку „Діджус" вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 01 грн., а всього на загальну суму 375 грн.

Крім того, цього ж дня об 11-35 год. ОСОБА_2, знаходившись на неподалік від будинку АДРЕСА_2, побачила ОСОБА_3, у якого перед цим відкрито викрала його мобільний телефон „Сіменс А-51" та від якого втекла. ОСОБА_3, наздогнавши її після відкритого викрадення в нього мобільного телефону, попросив, щоб підсудна повернула йому його мобільний телефон, запропонувавши за повернення мобільного телефону гроші в сумі 02 грн. В цей момент у підсудної виник умисел на відкрите, повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, підсудна в цей же день, час та місці, вдарила рукою ОСОБА_3 в обличчя, від чого той впав на землю, та запитала чи є у нього гроші, на що останній відповів, що у нього лише 04 грн. та дістав з гаманця гроші в сумі 04 грн. Після цього ОСОБА_2 забрала з рук ОСОБА_3 гроші в сумі 04 грн. купюрами по 02 грн., та утримуючи "їх у руці, з місця вчинення злочину зникла, тим самим застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито, повторно викрала майно ОСОБА_3 - гроші в сумі 04 грн.

Підсудна свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнала частково та показала, що 06 жовтня 2006 року об 11-00 год. вона прийшла до своєї подруги ОСОБА_4, яка навчається в ПТУ №15. В цей день об 11-30 год. вона разом з ОСОБА_4 знаходились біля стадіону, що неподалік від ПТУ №15, що по вул. Лук'яненка в м. Житомирі. Вона побачила раніше незнайомого їй потерпілого, який розмовляв по мобільному телефону і тоді у неї виник умисел викрасти у нього мобільний телефон. З цією метою вона підійшла до потерпілого та попросила у нього мобільний телефон щоб зателефонувати, а той погодився і дав їй свій мобільний телефон „Сіменс А-51". Вона спочатку відійшла від потерпілого на відстань близько 2-х метрів, почала робити вигляд, що телефонує, а потім почала втікати в напрямку будинку АДРЕСА_2, утримуючи при собі мобільний телефон потерпілого. Потерпілий бачив, що вона втікає з його мобільним телефоном і побіг за нею, вимагаючи повернення телефону. Біля будинку АДРЕСА_2 її наздогнав потерпілий та попросив повернути його мобільний телефон. Однак вона сказала йому, що у неї немає його мобільного телефону, після чого той запропонував їй гроші в сумі 4 грн. за повернення йому мобільного телефону, але вона мобільний телефон не повернула та гроші в нього не брала. Після цього вона з місця події пішла, утримуючи при собі мобільний телефон. У потерпілого ніяких грошей вона не викрадала та ніякого насильства до нього не застосовувала. Вина підсудної повністю підтверджується :

показами потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 06.10.2006 року він знаходився в училищі №15, де навчається. В цей день в училищі у них проходила олімпіада і об 11-30 год. він знаходився на стадіоні, що розташований біля училища №15, що по вул. Лук'яненка в м. Житомирі. В цей момент до нього підійшла раніше незнайома йому підсудна та і попросила у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що він погодився і дав їй свій мобільний телефон „Сіменс А-51". Підсудна, взявши у нього мобільний телефон, сказала, що трохи відійде, щоб він не чув її розмову по телефону та відійшла від нього на відстань близько 3-х метрів, після чого раптово почала від нього втікати, утримуючи при собі його мобільний телефон. Побачивши, що підсудна втікає, забравши його мобільний телефон, він почав наздоганяти її. Наздогнавши її неподалік від будинку АДРЕСА_2, він почав вимагати, щоб вона повернула йому його мобільний телефон. Однак підсудна відмовилась віддати йому його мобільний телефон, після чого він запропонував їй за повернення мобільного телефону 2 грн. Але підсудна вдарила рукою його в обличчя, від чого він впав на землю. Потім вона запитала чи є у нього гроші, на що він відповів, що у нього лише чотири гривні, при цьому він дістав з кишені свій гаманець з грошима. В цей момент підсудна вихопила у нього з рук гроші в сумі 04 грн., купюрами по 02 грн. та втекла з місця події;

- показами свідка ОСОБА_4 яка показала, що 06 жовтня 2006 року вона знаходилась в училищі №15, що по вул. Лук'яненко в м. Житомирі, де навчається і близько 11 год. до неї прийшла її подруга ОСОБА_2. В цей день у них в училищі проходила спортивна олімпіада, присвячена дню здоров'я та близько 11-30 год. вона разом з ОСОБА_2 знаходились біля стадіону, який розташований неподалік від ПТУ № 15, що по вул. Лук'яненка в м. Житомирі. В цей момент вона побачила, що ОСОБА_2 відійшовши від неї, підійшла до невідомого їй хлопця (потерпілого) і попросила мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що той погодився і дав їй свій мобільний телефон. Взявши мобільний телефон у потерпілого, ОСОБА_2 трохи відійшла від нього і почала кудись телефонувати, після чого кудись побігла, а потерпілий побіг за ОСОБА_2. Вона в цей час постійно залишалась біля стадіону, однак здалеку вона побачила, що коли потерпілий наздогнав Ірину, то вони про щось спочатку розмовляли, а потім ОСОБА_2 вдарила даного хлопця рукою в обличчя, від чого хлопець впав на землю, після чого вона побачила, що хлопець дав Ірині якісь гроші, а сам кудись втік. Після цього ОСОБА_2 повернулась до неї і вони пішли в напрямку зупинки маршрутного таксі. Мобільного телефону який ОСОБА_2 брала у потерпілого, щоб зателефонувати, вона у неї не бачила і що саме трапилось, ОСОБА_2 їй також нічого не пояснювала і не розповідала;

протоколом огляду місця пригоди від 06.10.2006 року згідно якого в присутності гр-на ОСОБА_3 як місце вчинення злочину була оглянута ділянка місцевості, яка розташована неподалік від будинку АДРЕСА_2 (а\с7);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_3 від 26.10.2006р., згідно якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка 06.10.2006р. близько 11-30 год., знаходячись неподалік від буд. АДРЕСА_2, відкрито викрала у нього мобільний телефон „Сіменс А-51" та застосовуючи насильство, відкрито викрала у нього гроші в сумі 04 грн. (а\с 33-34);

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26.10.2006 року, з

участю свідка ОСОБА_2, яка розповіла та показала на місці про обставини скоєння

нею відкритого викрадення мобільного телефону „Сіменс А-51" та відкритого викрадення

нею з застосуванням насильства, грошей в сумі 04 грн. у гр-на ОСОБА_3 06.10.2006р.

неподалік від буд. АДРЕСА_2 (а\с 37-40).

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудної доведеною повністю та кваліфікує її дії:

- за ст.186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна;

-  за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене

повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я

потерпілого.

При цьому суд вважає необхідним кваліфікувати дії підсудної саме за двома частинами ст. 186 КК України, оскільки між вчиненням злочинів пройшов (хоч і нетривалий) час, предметами злочинів були різні речі - мобільний телефон та гроші.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочини, передбачені ст. 186 ч.ч. 1, 2 КК України, є злочинами середньої тяжкості та тяжким відповідно.

Підсудна раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час не працює, за місцем навчання характеризується : класним керівником - позитивно, педагогічним колективом - вкрай негативно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної є : часткове визнання вини, вчинення злочину у неповнолітньому віці, повне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому її родичами.

Обставини, що обтяжують покарання підсудної по справі не виявлені.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_2, визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України та призначити їй покарання :

·        за ст. 186 ч. 1 КК України - два роки позбавлення волі;

·        за ст. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі.

В силу ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на два роки. Зобов'язати засуджену : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу відносно засудженої до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі - залишити у справі.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.