Справа 22ц-2419                             Головуючий в суді 1 інстанції Полив 'яний В.М.

Категорія 41                                                 Доповідач Бугрик В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 2006 року грудня місяця    20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого             БугрикаВ.В.

Суддів                        Приходько Л.А.

Семиженка Г.В.

При секретарі            Булах С.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 липня 2006 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1    до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про оплату часу простою

Встановила :

В липні 2006 р. позивачка звернулася до суду із позовом до ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» про оплату часу простою, вказуючи, що перебуває з відповідачем у трудових відносинах протягом тривалого часу. В роботі комбінату за відсутністю необхідної кількості сировини, перебоїв у наданні електричної енергії впродовж 2003-2005 років мали місце простої, оплата за які у встановленому законом порядку та розмірі відповідачем не проводилась.

Всього за вказаний період часу простою оплата становить 1757 грн. 87коп., які позивачка просила стягнути.

В судовому засіданні позивачка змінила вимоги і просила суд стягнути оплату простою за 2003-2005 роки в розмірі 1211 грн. 94 коп.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 липня 2006 р. позов задоволено . Стягнуто з ВАТ «ХБК» оплату за час простою не з вини працівника за 2003- 2005 роки суму в розмірі 1211 грн. 94 коп., а також 51 гр. судових витрат в доход держави.

В апеляційній скарзі ВАТ «ХБК», посилаючись на неналежну оцінку доказів, помилкове застосування норм матеріального права та не визначення розміру обоє 'язкових відрахувань із стягнутих на користь позивача сум оплати простою просить рішення суду скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Письмових заперечень на апеляційну до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривіии законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і цей факт відповідач не оспорює, що наказом від 06.09.1996р. № 193 при неповному робочому тижні за ініціативою адміністрації для працівників ВАТ „ХБК" встановлена оплата у розмірі 67% діючої тарифної ставки. Наказами відповідача від 31.03.2003.р № 104, 28.04.2004р. № 129, 31.03.2005 р. № 57 передбачені відпустки за ініціативою адміністрації працівникам, не зайнятим роботою з оплатою, яка встановлена наказом№ 193 від 06.09.1996р.

Враховуючи, що у спірний період часу позивачка праг\ювала в режимі неповного робочого тижня внаслідок виробничої необхідності за ініціативою адміністрації підприємства, тоді як ст. 26 Закону України «Про відпустки» та ст. 84 КЗпП України в чинній, на момент виникнення спірних правовідносин,    редакції відпустка  без збереження заробітної плати у разі простою на виробництві не передбачена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування в спірних правовідносинах ч. 1 ст. 113 КЗпП України та стягнення оплати часу простою, з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленої позивачу на час простою. Розмір стягнутої судом суми відповідач не оспорює.

Доводи апеляційної скарги в наведеній частині не спростовують вказаного висновку суду та позбавлені правового обгрунтування. Сам по собі факт несплати підприємством обоє 'язкових внесків і податків із сум присуджених позивачу не є підставою для відмови у задоволенні вимог останнього, однак підлягають врахуванню при проведенні розрахунку.

За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити постановлене судом рішення, доповнивши посиланням нате, що стягнута оплата простою визначена без врахування обов'язкових внесків і платежів.

Врешті це рішення слід залишити без змін, як таке, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.303,307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила :

Апеляційюскаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський Бавовняний комбінат» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 липня 2006 р. залишити без змін, доповнивши посиланням, що оплата простою за період 2003-2005 р. у розмірі 1211 грн. 94 коп. встановлена без вирахування обоє 'язкових внесків і платежів.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з часу проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.