Єдиний унікальний номер 242/1279/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5410/2014

Головуючий в 1 інстанції Черков В.Г.

Доповідач: Смєлік С.Г.

Категорія 51

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Смєлік С.Г.

суддів Лісового О.О. Тимченко О.О.

при секретарі Лясовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта Курахівська» про стягнення надмірно утриманої суми податку,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області 22 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1- відмовлено.

З вказаним рішенням позивачка не погодилась та подала апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до апеляційного суду Донецької області.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Апелянт вважає рішення суду помилком, оскільки відповідно до частини 2 ст.2 Закону України « Про оплату праці» заробітна плата включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов»язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Чинним законодавством. Зокрема ст.4 Закону україни « Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що ставка податку з доходів шахтарів становить 10 відсотків від заробітної плати та інших доходів,що отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах Окрім того. відповідно до п.п.167.4 ПК України ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно із п.164.6 ПК України. Крім того, відповідно до ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, зокрема, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати. Її позов стосується як раз відрахувань з заробітної плати у вигляді податку, бо роботодавець застосував ставку податку вищу ніж потрібно. Отже, на спірні правовідносини розповсюджуються положення ч.2 ст.233 КЗпП України, де зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, її позов задовольнити.

Сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи - телефонограмами, які отримали особисто, в судове засідання не з»явилися, що відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

15 квітня 2014 року Позивач звернулась до суду із позовною заявою до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта Курахівська» про стягнення надмірно утриманої суми податку, мотивуючи свої вимоги тим, що з 05.09.2000 р. вона працює на ВП «шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» в якості дільничого гірничого нормувальника. Її посада відноситься до Списку № 1, проте відповідач неправомірно застосував та стягує з її заробітної плати податок у розмірі 15%, замість - 10%. Таким чином, неправомірними діями відповідача було порушено її права та завдано матеріальних збитків. Просила суд, зобов»язати відповідача провести перерахунок утриманого податку з її заробітної плати за 2011, 2012, 2013 роки по ставці 10%; стягнути з відповідача на її користь занадто утримані суми податку з її заробітної плати за 2011, 2012, 2013 роки. Судові витрати покласти на відповідача.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову дійшов висновку, що позивач пропустила строк позовної давності, оскільки на правовідносини, які склалися між сторонами, не застосовується положення ч.2 ст. 233 КЗпП України, оскільки податок відповідно до ст.2 Закону України « Про оплату праці» не входить до структури заробітної плати.

Сторона відповідача заперечувала проти позовних вимог позивачки посилаючись на те, що при застосуванні 10% ставки слід виходити із професій робітників, праця яких безпосередньо пов»язана з процесом добування корисних копалин. До шахтарів-працівників, які зокрема видобувають вугілля, відносяться працівники, робота яких безпосередньо пов»язана з виробничими процесами із такого видобутку та за їх забезпеченням (виробничі працівники), а також за умов, якщо їх посади не включаються до адміністративного персоналу та містяться у підрозділі 1.1 Списку № 1: усі керівники та фахівці підземних дільниць та виробничі працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік, згідно із підпунктом «г» та «д». Відповідно до штатного розкладу керівників, професіоналів, спеціалістів та службовців ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» займана посада ОСОБА_1 відноситься до розділу «А» - Апарат управління (Адміністративний персонал). Тому вважає, що до заробітної плати позивача правомірно застосовано ставку у розмірі 15%. Просив відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Згідно даним трудової книжки НОМЕР_1(а.с.7-10). ОСОБА_1 з 05.09.2000 р. працює на ВП «шахта ; Курахівська» ДП «Селидіввугілля» в якості дільничого гірничого нормувальника на дільницю « Управління».

З довідок про нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 вбачається, що ставка податку з її заробітної плати становить 15 % . Її робота пов»язана із спусками у шахту і протягом кожного робочого року становить 50% від робочого часу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 16.09.2008 року ставка податку з доходів шахтарів становить 10 відсотків від заробітної плати та інших доходів, що отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Як зазначено у п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного ( річного ) оподаткування доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нарахованої( виплаченої ) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту )

Ставка податку ( п.167.1 ст.167 ПК ) становить 15 % бази оподаткування щодо доходів ( крім випадків, визначених у п.167.2- 167.4 ) цієї статті.

Відповідно до п.167.4 ст.167 Податкового кодексу України № 2755-V1 ставка податку становить 10% бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно із пунктом 164.6 статті 164 Кодексу, шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб ( формувань ), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту у вугільній промисловості, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1, яка працює на підприємстві, яке займається видобуванням вугілля і за посадою відноситься до апарату управління, має ставку податку бази оподаткування не 10 %, а 15 %, тому порушень її прав не вбачається, підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України, передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відрахування від заробітної плати у вигляді податку - це частина заробітної плати , а тому до позовів з питань відрахувань із заробітної плати застосовуються положення частини 2 ст.233 КЗпП України.

Суд першої інстанції, який відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 саме з підстав пропуску нею строку позовної давності, допустив порушення матеріального права. що є підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303,307,309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 22 травня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта Курахівська» про стягнення надмірно утриманої суми податку відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів дня його проголошення.

Судді