Єдиний унікальний номер 0508/14127/12 Номер провадження 22-ц/775/5951/2014

Головуючий в 1 інстанції Цукуров В.П.

Доповідач Смєлік С.Г.

Категорія 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Смєлік С.Г.

суддів Лісового О.О., Тимченко О.О.

при секретарі Лясовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер - Україна», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою

в с т а н о в и в :

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька 08 квітня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_1- відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову виходив з того що позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що зміну умов забезпеченого нею зобов»язання було здійснено без її відома та згоди.

З вказаним рішенням суду не погодилась позивачка ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що висновки суду першої інстанції не грунтруються на законі. При укладанні договору поруки їй були відомі тільки умови кредитного договору від 06 червня 2007 року, додаткових угод в редакції від 15 жовтня 2007 року та від 1 липня 2008 року. Про додаткову угоду в редакції від 29 липня 2009 року, якою було збільшено відсоткову ставку та графік погашення кредиту їй стало відомо згодом. Крім того, додаткова угода до кредитного договору укладалася хоча однією датою, але в різних місцях : в м. Донецьку та Київі. Крім того, порука припиняється. Також, якщо протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання кредитор не пред»явить вимоги до поручителя. ПАТ « Укрсиббанк» пред»явив вимоги до поручителя 22 березня 2012 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України. Просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення яким задовольнити вимоги позивачки.

Сторони: ОСОБА_1 та її представник, ПАТ « Укрсоцбанк», ТОВ «Енглер- Україна», ОСОБА_3 повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи - судовими повістками та телефонограмами, в судове засідання не з»явилися та не направили свої представників.

Від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

За таких обставин, відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Енглер-Україна», ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання поруки за договором поруки № 02-10/385 від 29.07.2009 року припиненою з 29.07.2009 року, мотивуючи тим, що 29 липня 2009 року між позивачкою та відповідачами, за участю третьої особи, було укладено договір поруки № 02- 10/385, згідно якого вона зобов'язалася перед кредитором - ПАТ «Укрсоцбанк» солідарно з ТОВ «Енглер-Україна» відповідати за виконання договору відновлювальної кредитної лінії №18/059-КВ від 06.06.2007 року.

Вона була обізнана про умови договору кредиту в редакції від 06.06.2007 року та 15.10.2007 року (додаткова угода №18/059-КВ/1) та в редакції від 01.07.2008 року (додаткова угода N 918/059-KB/2).

Проте, в квітні 2012 року позивачці стало відомо, що 29.07. 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було підписано додаткову угоду № 18/059-КВ/3 до договору відновлювальної кредитної лінії, якою внесено зміни у частині збільшення процентної ставки за користування кредитом з 13% до 14%, а також суттєві зміни графіку повернення кредиту, які збільшили відповідальність боржника і поручителя та її чоловіка - ОСОБА_3, не було погоджено з нею та третьою особою, а тому, порука за виконання відповідачем своїх зобов'язань є припиненою в силу припису ч. 1 ст. 559 ЦК України з 29.07.2009 року.

Позивака звернулася до суду позовом про припинення договору поруки з підстав частин 1, 4 ст. 559 ЦК України посилаючись на те, що зазначену додаткову угоду №18/059-КВ/3 від 29.07.2009 року до договору було укладено без її відома та відома її чоловіка - ОСОБА_3 , що на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України призвело до автоматичного припинення договору поруки через збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди. Окрім того, зазначила, що строки позовної давності звернення до неї з позовом сплили оскільки строк виконання основного зобов»язання сплив 04 липня 2009 року, а до неї не були пред»явлені вимоги кредитором протягом шести місяців після спливу цього часу.

Під час розгляду справи, 01 квітня 2013 року ( т.1 а. с. 236 ) Позивачка подала заяву про зміну предмету позову : просила визнати поруку за договором поруки № 02-10/385 від 29 липня 2009 року припиненою з 29 липня 2009 року,

Так, відповідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

На погляд апеляційного суду доводи апелянта щодо її необізнаності не є переконливими, проте заслуговують на увагу доводи про припинення поруки з підстав передбачених частиною 4 ст. 559 ЦК України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, не звернув уваги на доводи позивачки, щодо наявності інших підстав вважати припиненим договір поруки, а саме сплив шестимісячного строку після закінчення кінцевого терміну погашення кредиту - 4 липня 2010 року.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо останній строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

З огляду на зміст договору поруки, відомості про строк його дії не встановлений.

Проте, у договорі додаткової угоди до договору відновлювальної кредитної лінії від 06 червня 2007 року та в п 1.1 договору поруки від 29 липня 2009 року кінцевий термін погашення кредиту встановлений - 4 липня 2010 року.

Таким чином, право вимоги до поручителя про виконання порушеного боржником зобов»язання щодо повернення кредиту виникло з 5 липня 2010 року і, відповідно, діяло протягом шести наступних місяців від цього часу.

Проте, протягом цього часу до позивачки вимоги кредитора про відповідальність щодо невиконаних кредитних зобов»язань не пред»являлися.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 : визнання поруки припиненою з підстав частини 4 ст. 559 ЦК України, з 5 січня 2011 року.

У зв»язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер - Україна», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати припиненою поруку за договором поруки № 02-10/385 від 29 липня 2009 року з 05 січня 2011 року.

Рішення рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів дня його проголошення.

Судді