Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2930/14 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2014 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжелектромонтаж» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА :

ВАТ «Запоріжелектромонтаж» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, зазначивши, що відповідачі мешкають в кімнатах АДРЕСА_1. Тако вказало, що відповідачі не в повному обсязі оплачують житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, станом на 01 вересня 2013 року заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги складає 9147 грн. 99 коп., яку в солідарному порядку просило стягнути з відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю проти позову заперечував, пояснивши що тарифи на утримання будинку є спірними, послуги з утримання будинку не надавались, в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Рішенням Орджонікідзеського районного суду м.Запоріжжя від 05 травня 2014 року позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Запоріжелектромонтаж» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжелектромонтаж» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 9147 грн. 99 коп., судовий збір - 229 грн.40 коп., всього стягнуто - 9 377 грн. 39 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст.ст. 212- 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 з неповнолітнім сином мешкають в кімнатах АДРЕСА_1.

Будинок гуртожитку «Радуга» знаходиться на балансі Запорізького пусконалагоджувального управління №461 ВАТ «Запоріжелектромонтаж». ВАТ «Запоріжелектромонтаж», як балансоутримувач, надає мешканцям та орендарям гуртожитку житлово-комунальні послуги щодо утримання будинку і прибудинкової території.

Згідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

П.39 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 року, визначено, що плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяцем.

Ст.64 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну відповідальність з наймачем за зобов'язаннями.

Заборгованість відповідачів за витратами на утримання будинку та прибудинкової території за період з 12.01.2010 р. по 29.02.2012 р. складає - 8175 грн. 10 коп., заборгованість за теплопостачання - 972,89 грн.

Так, згідно ст.11, ч.2 ст.509 чинного ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Нарахування витрат мешканцям гуртожитку за утримання будинку та прибудинкової території проводилось позивачем виходячи з норми 8 грн. за кв.м. площі відповідно до листа виконавчого комітету Запорізької міської ради від 18.05.2009 року №06-20/0751, що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року у справі №2а-606/2010, якою визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради про відзив (скасування) листа погодження №06-20/0751 від 18.05.2009р. щодо встановлення тарифу на проживання в гуртожитку АДРЕСА_1 від 12.01.2010 року.

Докази скасування чи необґрунтованості тарифів, за якими нараховується плата за житлово-комунальні послуги, відповідачами не надані.

Відповідачі не виконали свої зобов'язання по оплаті наданих послуг.

Згідно постанови господарського суду Запорізької області від 03.07.2009 року у справі №25/125 ВАТ «Запоріжелектромонтаж» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_5, який і діє від імені підприємства.

При вищевикладеному, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд обґрунтовано вважав позовні вимоги ВАТ «Запоріжелектромонтаж» такими, що підлягають задоволенню, стягненню з відповідачів на користь ВАТ «Запоріжелектромонтаж» підлягає заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 9147 грн. 99 коп.

Доводи апелянта про те, що між мешканцями гуртожитку »Радуга» та позивачем відсутні будь-які домовленості щодо надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території гуртожитку «Райдуга» не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що претензій щодо ненадання вказаних послуг в порядку, передбаченому Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачами не пред'являлися.

Твердження апелянтів про встановлення заборгованості на підставі слів представника Позивача є необгрунтованим та спростовується матеріалами справи, а саме: договорами про надання житлово-комунальних послуг з підприємствами-постачальниками цих послуг, рахунками, відомостями (розрахунками) про нарахування житлово-комунальних послуг, довідкою про площу займаних приміщень та кількість осіб, які користуються житлово-комунальними послугами, квитанціями про часткову сплату житво-комунальних послуг тощо.

Судом першої інстанції було зобов'язано сторони провести звірку розрахунків з самого початку виникнення заборгованості у Відповідачів, тому Позивачем було підготовлено відповідний акт звірки. Безпосередньо в судовому засіданні було досліджено суми здійснених нарахувань та всі надані квитанції на підтвердження здійснених оплат, чим було підтверджено, що всі зроблені Відповідачем платежі було відображено в обліку.

Так, підписаний обома сторонами Акт звірки станом на 05.10.2009 р. підтверджує, що заборгованість ОСОБА_4 перед ВАТ «ЗЕМ» складає 576,02 грн., а станом на 01.01.2010 р. цей борг виріс і складав вже 763,73 грн.

Дійсно, у 2010 р. році відповідачами було оплачено 2605,00 грн., проте апелянтом не прийнято до уваги, що за 2010 рік позивачем було надано житлово-комунальних послуг на суму 3615,21 грн. Тому, враховуючі попередній борг, станом на 01.01.2011 р. борг відповідачів складав 1773,94 грн. Аналогічна ситуація склалася з розрахунками за 2011, 2012 та за 9 місяців 2013 р.

Таким чином, наявність заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 9 147,99 грн. є обґрунтованою та підтверджено первинними документами, тому твердження Відповідачів є безпідставними.

Твердження апелянта про недотримання строку давності є також безпідставним, бо з наданої відповідачами квитанцій видно, що житлово-комунальні послуги сплачувались нерегулярне та не в повному обсязі, тому ВАТ «Запоріжелектромонтаж», керуючись ст.534 ЦК України, у разі неповної оплати спожитих житлово-комунальних послуг проводило погашення основної суми боргу. Отже, ВАТ «Запоріжелектромонтаж» в судовому порядку стягував заборгованість, яка виникла в період з вересня 2012 року по вересень 2013 року.

Відповідно до п.5 ч.З ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послугах споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; діючим законодавством споживачам не надано право вибірної оплаті послуг, тобто вони не мають права за власним бажанням оплачувати ти чи інші спожиті житлово-комунальні послуги.

Претензій щодо якості наданих послуг, оформлених в порядку, визначеному ст. \і Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не надходило, отже, відсутні підставі розглядати питання щодо зменшення нарахувань за житлово-комунальні послуги.

Твердження відповідачів про необґрунтованість тарифів є також безпідставним Відповідно до п.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органі місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі н< нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. До житлово-комунальних послу; відносяться не тільки витрати на водо-, теплопостачання, електроенергію, але й витрати ні утримання будинку та прибудинкової території.

Розмір плати за комунальні послуги, які стягуються з Відповідачів, розраховані виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм ст.ст. 7, 31, ч. 2 ст. 32 Закон; України «Про житлово-комунальні послуги» рішеннями Запорізької міської Ради.

Витрати на утримання будинку та прибудинкової території розраховано виходячи : тарифу в розмірі 8,00 грн./м2 з ПДВ, який було погоджено Виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 18.05.2009 р. № 06-20/0751. 25 січня 2009 р. було отримано лист-рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.01.2010 р. № 20449/06-17 про відзив листа-погодження щодо встановлення тарифу на проживання в гуртожитку «Радуга», тому на підставі наказу № 1 від 25.01.2009 р. було призупинено нарахування мешканцям гуртожитку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на підставі тарифу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. по справі № 2а-606/2010 було визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради про відзив листа-узгодження № 06-20/0751 від 18.05.2009 р., тому на підставі наказу № 2 від 26.09.2012 р. було здійснено донарахування мешканцям гуртожитку витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 12.01.2010 р. по 29.02.2012 р., виходячи із затвердженого раніше тарифу.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення (вих. № 12/02-02ю від 12.02.2014 р.), в яких розписано, яким чином встановлювалися тарифи на утримання будинку та прибудинкової території та яким чином відбувалися нарахування мешканцям цих витрат.

Суд правомірно залишив клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі без задоволення, бо розгляд справи № 335/2352/14-ц за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Запорізької міської ради жодним чином не пов'язано з цією справою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Крім того, позивачем до матеріалів справи було додано копію рішення Виконкому ЗМР від 24.01.2014 р., яким було скасовано рішення № 06-20/0751 від 18.05.2009 р. щодо встановлення тарифу на проживання у гуртожитку АДРЕСА_1. Зазначене рішення є чинним та не оскаржувалось у судовому порядку.

Також,слід врахувати те, що, починаючі з 01 березня 2012 року ВАТ «Запоріжелектромонтаж» не нараховувало мешканцям гуртожитку вартість послуг щодо утримання будинку та прибудинкової території та не застосовувало тариф на проживання у гуртожитку «Радуга», затверджений листом-погодження № 06-20/0751 від 18.05.2009 р., а перевиставляє виключно житлово-комунальні послуги, отримані від виробників цих послуг - КП «Водоканал», Концерту «Міські теплові мережі», Запоріжгазу, на підставі рахунків згідне затверджених тарифів.

Отже, на момент вирішення справи за позовом до відповідачів ОСОБА_4 рішення пре затвердження тарифів скасовано та не діє, тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Інші доводи апелянта правильність висновків суду також не спростовують.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апелянтів, аналогічні доводам відповідачів у суді першої інстанції, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: