У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : Хилевича С.В., Собіни І.М.
секретар судового засідання -Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду від 10 липня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, вкладених у будівництво.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Острозького районного суду від 10 липня 2014 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 1005 грн., вкладених у будівництво приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1. Вирішено питання про судові витрати.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вважає його незаконним, упередженим та необ'єктивним. Зазначає, що суд не взяв до уваги її доводи про те, що на місці зазначеного у мировій угоді сараю-літній кухні знаходиться житловий будинок, вартість якого 133434 грн., що стверджується технічним паспортом, тому судом безпідставно відмовлено у проведенні судової будівельно-технічної експертизи. Судом в основу рішення покладено рішення Острозького районного суду від 20.08.2012р., яким визнано протиправним та скасовано рішення Могилянівської сільради від 25.06.2008 р. за № 105 про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за вказаною адресою на ім»я ОСОБА_3 та визнано недійсним свідоцтво від 10.12.2008 р. про право власності на вказане майно. Однак судом не враховано, що це майно вибуло з володіння відповідачки у 1997 р. після розлучення і у судовому засіданні було встановлено, що протягом 1997-2008 р.р. у будинок було вкладено кошти та здійснено його істотні поліпшення. Також судом не взято до уваги надані нею докази: перелік будівельних матеріалів та їх вартість, фотознімки, пояснення свідка ОСОБА_4 Не заперечувалися і ті обставини, що двохкімнатний будинок, площею 32,2 кв. м збудований на фундаменті літньої кухні, раніше не придатної для житла. Просила рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 вважає рішення суду 1-ї інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2014р.ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 62572 грн., вкладених нею у будівництво
_____________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інст. -Гуц Ф.Л.
Провадження № 22ц/787/1781/2014 Доповідач - Оніпко О.В.
житлового будинку АДРЕСА_1 у період шлюбу з ОСОБА_3
Згідно з ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 20.08.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 26.10.2012 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2013 року, був задоволений позов ОСОБА_2 до Могилянівської сільської ради Острозького району Рівненської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та визнано незаконним і скасовано рішення Могилянської сільської ради №105 від 25.06.2008 р. «Про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майна - житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1, яке видане 10.12.2008 р. Могилянівською сільською радою Острозького району Рівненської області на ім'я ОСОБА_3
Під час розгляду вказаного спору судом було встановлено, що після розірвання шлюбу, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та квартири, ухвалою Острозького районного суду від 27.12.1999р. в порядку ст.179 ЦПК України було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами щодо розподілу вказаного майна.
Зокрема, згідно з даною угодою майно : фундамент під будинок „А" вартістю 899 грн.; сарай - літня кухня „Б" (5540 грн ); веранда „б" (419 грн.) ; льох „В" (1239 грн.) ; вбиральня „Г" (193 грн.), розташовані на земельній ділянці площею 0,15 га, що знаходиться у с. Могиляни були передані у власність ОСОБА_2 Вказана земельна ділянка була надана ОСОБА_3 на підставі рішення Могилянівської сільської ради від 10.11.1993р. №1 для будівництва житлового будинку та на ній ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в період шлюбу було зведено вказані об'єкти, які станом на 1999 р. мали статус незавершеного будівництва.
Зазначеним судовим рішенням також було відхилено як безпідставні доводи ОСОБА_1 про зведення нею та ОСОБА_3 у період шлюбу житлового будинку за вказаною адресою, а також встановлено, що спірний будинок є фактично сараєм -літньою кухнею „Б", з аналогічною площею, що існувала на час укладання мирової угоди між сторонами і була передана ОСОБА_2 у власність, та якій рішенням виконкому Могилянівської сільради від 25.12.2006 р. № 39 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 , а рішенням від 25.06.2008 р. за № 105 на вказану будівлю, яка складається з двох жилих кімнат, площею 8,8 кв.м. та 13,3 кв.м. і його загальна площа станом на 2008 рік становила 32,2 кв.м., було оформлено право власності на ім"я ОСОБА_3, як на жилий будинок.
Аналогічні факти знайшли своє відображення і у рішенні Острозького районного суду Рівненської області від 27.06.2013 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 03.09.2013 року та у рішенні Острозького районного суду від 27.12.2013 р., яке є чинним.
Посилання позивачки на різницю між вартістю спірного будинковолодіння - 8290 грн., вказаною в ухвалі суду від 27.12.1999р. та його вартістю, вказаною у технічному паспорті на будинок, як на доказ здійснення у період з 1997р. по 2008р. істотних поліпшень будинку на суму 125144грн., не заслуговують на увагу .
Зазначена в ухвалі суду вартість будинковолодіння не є належним та допустимим доказом, який свідчить про його фактичний технічний стан та дійсну вартість на час затвердження судом мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а його ціна, зазначена у у технічному паспорті від 19.11.2008 р. на ім"я ОСОБА_3 (а.с.13-15), не доводить факту здійснення у будинку істотних поліпшень у вказаний період та у вказаному розмірі, а встановлена КП РОБТІ, за результатми вперше проведеної оцінки, відповідно до норм, діючого законодавства станом на 2008 рік. Враховуючи вищенаведені обставини, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про незаконність відмови місцевим судом у призначенні судової будівельно-технічної експертизи.
Також є безпідставними посилання ОСОБА_1 про вкладені нею в облаштування спірного будинку особисті кошти у сумі 100000 грн., отримані нею від продажу належної їй квартири у м.Луцьку, оскільки вони жодними доказами не стверджені та спростовуються поясненнями відповідачки, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, наданими у судовому засіданні Оскільки позивачкою, в порядку ст.ст. 57-60 ЦПК України, не було надано суду інших належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, окрім доказів про витрачені кошти на підведення газогону до приміщення АДРЕСА_1 в сумі 500 грн. та на придбання матеріалів - на суму 505 грн. у 2004 році (а.с. 99-101), місцевий суд обгрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 лише в частині стягнення з відповідачки на її користь 1005 грн.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Острозького районного суду від 10 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий:
Судді :