АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц - 647/ 2008 р.                                      Головуючий по першій інстанції

Чернюк В.Д. Суддя - доповідач Обідіна О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року   березня   місяця    «5» дня                                  м.  Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                           Гасія Ю.В..

Судців:                           Обідіної О.І.,  Карнауха П.М.

при секретарі                   КивіА.М.

з участю:

позивача                              ОСОБА_1

представник позивача       ОСОБА_2

відповідач                               ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідан\\\ні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  ОСОБА_3 про встановлення факту опікування над особою,  її матеріального забезпечення ,  надання іншої допомоги спадкодавцеві та надання права на спадкування,  колегія суддів ,  заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Плтасвької області від 15.10.2007 року позов задоволено.

Встановлено факт опікування ОСОБА_1 протягом тривалого часу над ОСОБА_5,  його матеріального забезпечення ,  надання іншої допомоги цьому спадкодавцеві,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнано за ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  право на спадкування за законом спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ,  як спадкоємця другої черги разом зі спадкоємцями цієї черги,  яка має право на спадкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просить рішення скасувати,  по справі постановити нове про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 Одночасно з цим,  апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

2

судового рішення ,  який на його думку був пропущений в силу поважних причин,  оскільки він вважав,  що його представник -адвокат ОСОБА_6   подав від його імені апеляційну скаргу вчасно згідно їх домовленості.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно  ст.  72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку,  встановленого законом або судом.

Документи,  подані після закінчення процесуальних строків,  залишаються без розгляду,  якщо суд за клопотанням особи,  що їх подала не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Стаття 294 ЦПК України встановлює строки на апеляційне оскарження,  відповідно до яких заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Колегією суддів встановлено,  що 15 жовтня 2007 р. судом першої інстанції по справі постановлено рішення про задоволення позовний вимог,  роз»яснено строки та порядок його оскарження. . В судовому засіданні приймали участь сторони,  в тому числі відповідач ОСОБА_3 та його представник.

19.10.2007 р. відповідач ОСОБА_3 подав заяву про апеляційне оскарження вказаного рішення як  до місцевого суду так і  до апеляційного суду Полтавської області.

11.12.2007 року ОСОБА_3 направив до суду першої інстанції заяву з проханням повідомити про результати направлення даної цивільної справи до апеляційної інстанції,  посилаючись на те,  що працівником суду його заяви про апеляційне оскарження були отримані   19 .10.2007 р.

2007                        р. суддею Миргородського міськрайонного суду на вказану заяву ОСОБА_3 була дана відповідь про відсутність підстав для направлення справи на розгляд до апеляційного суду у зв»язку з тим,  що апеляційна скарга сторонами по справі не подавалась.

2008                        р. ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Аналізуючи зазначені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження,  колегія суддів не вбачає підстав визнавати причини пропуску процесуального строку поважними.

Так,  ОСОБА_3 вказано,  що він був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу у зв»язку з тим ,  що проживав в м.  Полтаві та був постійно зайнятий на роботі.

Проте ,  вказані причини не можуть бути підставою для поновлення строку,  так як в апелянта було достатньо часу реалізувати своє право на апеляційне оскарження шляхом здачі  апеляційної скарги на пошту.

Крім того,  не оспорюючи факту отримання в рудні 2007 року повідомлення з місцевого суду про відсутність апеляційних скарг,  відповідач подав останню лише в лютому 2008 року,  тобто майже після двох місяців з моменту направлення йому даного повідомлення.

Посилання апелянта на недобросовісне виконання адвокатом попередніх домовленостей щодо своєчасного оскарження судового рішення,  - колегія суддів не

3

може прийняти до уваги,  оскільки воно фактично нічим не доведено і одночасно не може бути розцінена як поважна причина пропуску процесуального строку ,  так як право на апеляційне оскарження належить до процесуальних прав сторін по справі,  в тому числі і відповідача,  який був здатен особисто здійснювати свої цивільні процесуальні права,  але в передбаченому законом порядку без поважних причин своєчасно їх не реалізував.

Керуючись  ст.  72, 294, 315, 317   ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.10.2007 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.