АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 516/2008року                                    Головуючий по 1-й інстанції:

Кузіна Ж.В. Суддя-доповідач: Буленко О.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2008 року березня місяця 11 дня                                                                  м.  Полтава

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської

області в складі:

Головуючого судді: Буленка О.О.

Суддів : Бондаревської СМ. ,  Омельченко Л.М.

При секретарі: Барило Я.В.

розглянула у м.  Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м.  Полтави від 19 грудня 2007 року

по   справі   за  позовом   ОСОБА_1 до   Закритого   акціонерного

товариства "Полтавський олійноекстракційний Завод - Кернер Груп" про скасування

наказів про винесення дисциплінарних стягнень,  як таких,  що є незаконними,

поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та

розрахункових виплат.

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду ,  -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м.  Полтави від 19 грудня 2007 року позов ОСОБА_1задоволено частково.

Стягнуто з ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний Завод - Кернер Груп" на користь ОСОБА_1компенсацію за затримку видачі трудової книжки в сумі 225 грн. 24 коп..

Стягнуто з ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний Завод - Кернер Груп" на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн..

Стягнуто з ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний Завод - Кернер Груп" на користь ТУ ДСА України 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з рішенням та подав на нього апеляційну скаргу,  у якій просить рішення частково скасувати та постановити нове,  яким повністю задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

Апелянт вважає рішення необгрунтованим та незаконним,  оскільки,  на його думку,  суд дійшов невірного висновку про законність накладення на нього дисциплінарних стягнень,  внаслідок застосування яких останнього і було звільнено з

2

роботи. Також вказував,  що суд не врахував те,  що на час проведення звільнення йому не були виплачені всі належні розрахункові кошти.

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи,  вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи,  судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи,  на підставі яких судом постановлене правильне та справедливе рішення.

У відповідності із ч.3 ст.  10,  ч. 1 ст.  11 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.

Так,  судом першої інстанції вірно встановлено,  що у період з 11 вересня 2006 року по 26 липня 2007 року ОСОБА_1,  працював на посаді начальника автотранспортної дільниці ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний Завод - Кернер Груп".

12 вересня 2006 року ОСОБА_1 під особистий підпис був ознайомлений з посадовою інструкцією начальника автотранспортної дільниці. Відповідно до п. 1.З. Посадової інструкції начальнику автотранспортної дільниці підпорядковується диспетчер,  водії автотранспортних засобів,  слюсар з ремонту автомобілів,  машиніст автовишки та автогідропідіймача стропальник.

Пунктом 2.16 цієї Інструкції встановлено,  що начальник автотранспортної дільниці повинен забезпечити дотримання підлеглими робітниками правил внутрішнього трудового розпорядку,  трудової та виробничої дисципліни і виконання ними права і вимог по охороні праці,  промислової санітарії та правил протипожежної безпеки.

Виходячи з цього,  суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про законність наказу № 103 від 12 липня 2007 року про оголошення ОСОБА_1 догани за те,  що водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно ухилилися від маршруту,  визначеного шляховим листом.

Далі,  врахувавши те,  що позивач ОСОБА_1 25 липня 2007 року при ознайомлення з наказом про оголошення догани за відсутність на робочому місці,  відмовився від дачі пояснень адміністрації,  своєчасно не надав ніяких підтверджуючих документів поважності причин відсутності його на робочому місці 9 липня 2007 року,  зваживши,  при цьому,  на неналежне оформлення наданої ОСОБА_1 ксерокопії довідки,  суд першої інстанції дійшов вірного висновку і про правомірність наказу № 225-к від 23 липня 2007 року.

Крім того,  12 липня 2007 року позивачем ОСОБА_1 не було доведено до відому адміністрації про відсутність на роботі диспетчера,  та у зв'язку з цим не забезпечення виписування шляхових листів.

З цих підстав,  пославшись на норми  ст.  40 п.3 КЗпП України,   ст. . 149 КЗпП України,  суд дійшов вірного висновку про законність наказу № 235-к від 26 липня 2007 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника автотранспортної дільниці за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків,  обумовлених трудовим договором.  Посилаючись на дотримання відповідачем норм трудового законодавства при звільненні  позивача,   суд правомірно  відмовив у

3

задоволенні позовних вимог про стягнення розрахункових виплат та моральної шкоди.

Виходячи з вимог ч. 4  ст.  235 КЗпП України,  суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1,  компенсацію за затримку видачі трудової книжки,  в сумі 225 грн. 24 коп..

В свою чергу,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене,  судова колегія дійшла висновку про те,  що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права,  які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Київського районного суду м.  Полтави від 19 грудня 2007 року судовою колегією не встановлено.

Керуючись  ст.  ст. 3ОЗ,  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Київського районного суду м.  Полтави від 19 грудня 2007 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.