Судове рішення #38512916

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/2036/14-ц

Провадження № 2/752/2332/14


18.06.2014 Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Гончарову І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -


встановив:


в лютому 2014 р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся у Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_2(надалі - відповідач) про стягнення боргу за договором позики, при цьому пояснивши наступне.

16.12.2013р. між позивачем як позикодавцем та відповідачем як позичальником було укладено договір позики, згідно умов якого позичальник отримав від позикодавця кошти у сумі 79446,0 грн. При цьому відповідачем було надано позивачу розписку про отримання коштів у сумі79446,0 грн. Разом з цим згідно договору позики відповідач повинен був повернути кошти позивачу у строк не пізніше 23.12.2013р. Проте у визначений термін відповідач не повернула отримані в позику кошти позивачу. У зв'язку із наведеним позивач звернулася до суду із вимогою стягнути на його користь із відповідача борг за договором позики у сумі 79446,0 грн грн.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, якою останній позов підтримав та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлений про час і місце судового засідання в порядку ст. 76 ЦПК України, не з'явився у судове засідання. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомив суд.

Разом з цим ч. 1 ст. 224 ЦПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з вищевикладеним суд ухвалив проводити заочний розгляд справи згідно ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Врахувавши доводи позивача, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд робить висновок про необхідність задовольнити позов, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.12.2013р. між позивачем як позикодавцем та відповідачем як позичальником було укладено договір позики.

Згідно п. 1 договору позики, позикодавець передає, а позичальник отримує у власність гроші 79446,0 грн. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики.

Вбачається, що згідно наданої відповідачем розписки від 16.12.2013 р.,останній отримав від позивача на умовах позики кошти у сумі 79446,0 грн. з гідно наведеного договору позики.

Відповідно до п. 2 договору позики, зазначену вище суму грошей позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві готівкою в строк до 23.12.2013р.

Разом з цим суд зазначає, що згідно ч. 1. ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак у маті ралах справі відсутні докази на підтвердження повернення відповідачем позивачу коштів позики у сумі 79446,0 грн.

Згідно ст. 610. ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

При цьому Верховний Суд України у положеннях Листа «Висновки Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за перше півріччя 2013 року» від 01.07.2013р. роз'яснив наступне: «Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі N 6-170цс12)».

Таким чином, відповідач який не повернув позивачу отримані кошти у сумі 79446,0 грн. за договором позик і за розпискою від 16.12.2012р., є таким, що прострочив зазначене зобов'язання перед позивачем.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів основного боргу за договором позики і розпискою у сумі 79446,0 грн.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При цьому згідно квитанції від 29.01.2014р. позивачем оплачено судовий збір за позовом у сумі 794,47 грн., що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 294-296ЦПК України, суд,-


вирішив:


Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1,ІПН НОМЕР_2, борг за договором позики у сумі 79446 (сімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, витрати на оплату судового збору у сумі 794 гривень 47 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.


Суддя





  • Номер: 6/752/76/18
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 752/2036/14-ц
  • Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
  • Суддя: Фролов М.О.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.12.2017
  • Дата етапу: 26.01.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація