ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року Справа № 5011-34/1900-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.,

суддів :Татькова В.І. (доповідача), Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р.

та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 24.03.2014 р.

у справі№ 5011-34/1900-2012 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (надалі - Банк)

до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком" (надалі - ТОВ "Ріелком") 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий" (надалі - ТОВ "Ріелком Новий") 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньювіст" (надалі - ТОВ "Ньювіст")

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" (надалі - ТОВ "НВЦ "ТОР")

прозвернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача- Мединський М.М., довір. від 07.06.2013 р.

від відповідача-1- не з'явилися

від відповідача-2- не з'явилися

від відповідача-3- не з'явилися

від третьої особи- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Ріелком" та просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.04.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 за реєстровим номером 771; за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.04.2009 р. задовольнити грошові вимоги ПАТ "Сведбанк" (ПАТ "Дельта Банк") за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р. у розмірі 53 834 434,97 грн.; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за Іпотечним договором від 30.04.2009 р. шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 67 537 000,07 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено повністю:

1) звернуто стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 121, а саме:

- нежиле приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1 126,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле приміщення № 1а (один "а"), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1 551,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

2) за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме: нежилого приміщення № 1, яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Горького, 172; нежилого приміщення № 2, яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172; нежилого приміщення № 1а, яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 задоволено грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 р. у розмірі 8 049 101,16 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 64 336 471,16 грн., з яких: 5 000 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 39 965 000 грн. - сума неповернених кредитних коштів; 2 556 194,51 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 20 431 662,74 грн. - сума несплачених процентів, 334 166,67 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2 670 994,17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 158 740,68 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 268 814,26 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

3) встановлено спосіб реалізації предметів іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 121 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу, встановленою в ході виконавчого провадження;

4) стягнуто з ТОВ "Ріелком" на користь ПАТ "Дельта Банк" 24 360 грн. судового збору;

5) стягнуто з ТОВ "Ріелком Новий" на користь ПАТ "Дельта Банк" 24 360 грн. судового збору;

5) стягнуто з ТОВ "Ньювіст" на користь ПАТ "Дельта Банк" 24 360 грн. судового збору;

6) стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8 700 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. (головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Шевченко Е.О.) рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Ріелком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права.

До початку судового засідання, 02.09.2014 р., від заявника касаційної скарги ТОВ "Ріелком" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено обов'язковості присутності сторін чи їхніх представників у судовому засіданні під час розгляду касаційних скарг, оскільки Вищий господарський суд України не розглядає спори по суті, а тільки перевіряє правильність застосування господарськими судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладене, клопотання про відкладення розгляду даної справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 26.11.2007 р. між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого в свою чергу є ПАТ "Дельта Банк", та ТОВ "НВЦ "ТОР" (позичальником) було укладено кредитний договір № 8/71385-Л/2615 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти у строки, визначені у графіку, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором. Сторони кредитного договору також встановили, що розмір кредитної лінії складає 5 000 000 дол. США, строк користування кредитною лінією з 26.11.2007 р. по 26.11.2010 р. включно з урахуванням графіку.

Судами також встановлено, що до кредитного договору сторони підписали низку додаткових угод.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ТОВ "Ріелком" (як іпотекодавцем) та банком (іпотекодержателем) були укладені:

- іпотечний договір від 26.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 115, за умовами якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м, 207 - 34,33 кв.м, 218 - 2,20 кв.м, 219 - 8,42 кв.м, 220 - 2,20 кв.м, 221 - 12,55 кв.м, 222 - 14,53 кв.м, 232 - 1 455,81 кв.м, загальною площею 1 535,17 кв.м, що знаходяться на 2-му (другому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172. Сторонами в договорі встановлено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа, предметом іпотеки будуть не майнові права, а зазначені нежилі офісні приміщення;

- іпотечний договір від 26.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 117, відповідно до п. 3 якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м, 101,1 - 11,99 кв.м, 102 - 62,73 кв.м, 104 - 37,94 кв.м, 105 - 4,85 кв.м, 109 - 7,68 кв.м, 110 - 7,68 кв.м, 111 - 2,19 кв.м, 112 - 2,19 кв.м, 113 - 215,63 кв.м, 114 - 939,23 кв.м, загальною площею 1 304,39 кв.м, що знаходяться на 1-му (першому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172, які після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа стануть предметом іпотеки.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ТОВ "НВЦ "ТОР" (як іпотекодавцем) та Банком (як іпотекодержателем) було укладено іпотечний договір від 26.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 121, відповідно до пункту 3 якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права нежилі (офісні) приміщення: 1) на 1-му поверсі 14-ти поверхової секції адміністративного будинку, загальною площею 1304,39 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172, та які складаються з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м, 101,1 - 11,99 кв.м, 102 - 62,73 кв.м, 104 - 37,94 кв.м, 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м, 110 - 7,68 кв.м, 111 - 2,19 кв.м, 112 - 2,19 кв.м, 113 - 215,63 кв.м, 114 - 939,23 кв.м; 2) на 2-му поверсі 14-ти поверхової секції адміністративного будинку, загальною площею 1 535,17 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172, та які складаються з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м, 207 - 34,33 кв.м, 218 - 2,20 кв.м, 219 - 8,42 кв.м, 220 - 2,20 кв.м, 221 - 12,55 кв.м, 222 - 14,53 кв.м, 232 - 1 455,81 кв.м. Сторонами в договорі встановлено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа, предметом іпотеки будуть не майнові права, а дані нежилі офісні приміщення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.04.2009 р. між ВАТ "Сведбанк" та ТОВ "Ріелком" в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого з посвідченням цього договору іпотечні договори від 26.11.2007 р. вважаються такими, що втратили чинність. В іпотеку банку були передані збудовані нежилі приміщення, що були зареєстровані за ТОВ "Ріелком" на праві власності, а саме: нежиле приміщення № 1 на другому поверсі загальною площею 1 126,60 кв.м, нежиле приміщення № 1а на третьому поверсі загальною площею 1 551,80 кв.м, нежиле приміщення № 2 на другому поверсі загальною площею 274,80 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Водночас, рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2012 р., у справі № 5011-27/2537-2012 визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 30.04.2009 р., у зв'язку з чим іпотечні договори від 26.11.2007 р. №№ 115, 117, 121 не втратили свою чинність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Банк виконав належним чином свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів.

У свою чергу, ТОВ "НВЦ "ТОР" зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконало, в зв'язку з чим у ТОВ "НВЦ "ТОР" виникла перед банком заборгованість за кредитним договором, яка станом на 08.02.2012 р. становила 5 000 000 дол. США заборгованості з повернення основної суми кредиту, що у еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на вказану дату склало 39 948 500 грн., а також 1 074 541,74 дол. США заборгованості зі сплати процентів, що у еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на вказану дату склало 8 585 266,14 грн.

Крім того, через неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з повернення кредиту в розмірі 334 166,67 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 2 670 994,17 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 158 740,68 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 1 268 814,26 грн.

Нормами статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України "Про іпотеку" після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17.10.2008 р. у справі № 2-5162/08 за ТОВ "Ріелком" було визнано право власності на наступне нерухоме майно:

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 1 (загальною площею 1 126,60 кв.м.), що знаходиться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 2 (загальною площею 274,80 кв.м.), що знаходиться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 1а (загальною площею 1 551,80 кв.м.), що знаходиться на третьому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 16 Закону України "Про іпотеку", суди дійшли обґрунтованих висновків, що об'єкти нерухомого майна, право власності на які було визнано за ТОВ "Ріелком" на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17.10.2008 р. у справі № 2-5162/08, залишаються предметом іпотеки, переданим ПАТ "Сведбанк" в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "НВЦ "ТОР".

Іпотечні договори містять аналогічні положення, відповідно до п. 3 яких після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документу предметом іпотеки буде нерухоме майно, майнові права на яке були передані в іпотеку.

Пунктами 12 Іпотечних договорів передбачений невиключний порядок звернення стягнення на таке майно, який визначений наступним чином: "...звернення стягнення на нежиле приміщення, яке стане предметом іпотеки за цим договором після завершення будівництва також може буди здійснено шляхом...".

Згідно з п. 3.2 Іпотечних договорів нотаріусом, у зв'язку із посвідченням договорів до їх припинення було накладено заборону відчуження майна, яке стане власністю іпотекодавців після закінчення будівництва, введення будинку в експлуатацію і видачі правовстановлюючого документу.

Як визначено п. 9.4.2 Іпотечних договорів, після отримання іпотекодавцем нежилого приміщення за інвестиційним контрактом іпотекодержатель має право, в тому числі, звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених чинним законодавством, основним зобов'язанням та договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судами також з'ясовано, що відповідно до розподільчого балансу ТОВ "Ріелком", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Ріелком" (протокол №1/26-10/11 від 26.10.2011р.) та розшифровки основних засобів переданих ТОВ "Ріелком Новий" нежиле приміщення № 1а, що знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1 551,80 кв.м та нежиле приміщення № 1, що знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1 126,60 кв.м передане ТОВ "Ріелком Новий" та обліковується ним на самостійному балансі товариства. Головним управлінням комунальної власності міста Києва було оформлено свідоцтва про право власності на дані приміщення.

Право власності на нежиле приміщення № 2, загальною площею 274,80 кв.м, яке знаходиться на другому поверсі адміністративного будинку, розташованого по вул. Горького, 172 в м. Києві, отримано ТОВ "Ньювіст" за актом прийому-передачі нерухомого майна, згідно розподільчого балансу ТОВ "Ріелком", затвердженого загальними зборами учасників № 07/02 від 07.02.2012 р. та підтверджується наявним в матеріалах справи витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності.

Суди дійшли вірних висновків, що перехід права власності на предмети іпотеки до ТОВ "Ньювіст" та ТОВ "Ріелком Новий" не припиняє того обтяження, яке було встановлено на користь ПАТ "Дельта Банк" у відповідності до умов іпотечних договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано та правомірно задовольнили заявлені Банком позовні вимоги, з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. у справі № 5011-34/1900-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя С.Р. Шевчук