Судове рішення #385091
2-13/12163-2006

       


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД


Постанова

Іменем України


17 січня 2007 року  


Справа № 2-13/12163-2006


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Джемилової Ленури Шевкетівни, довіреність №  01-11/567   від 12.12.06;

позивача: Моїседі Дмитра Івановича (повноваження перевірені), голова Білогірського районного споживчого товариства;

позивача: Акатьева Олексія Олексійовича (повноваження перервірені), в.о. голови Білогірського районного споживчого товариства;

позивача: Голубятнікової Світлани Геннадіївни, довіреність №  01-11/33   від 17.01.05,  Білогірське районне споживче товариство;

відповідача: Конівец  Ігоря Дмитровича (повноваження перевірені), голова споживчого товариства "Сонячний Крим";

позивача: Голубятнікової Світлани Геннадіївни, довіреність №  01-11/33   від 17.01.05,  Білогірське районне споживче товариство;

розглянувши апеляційну скаргу споживчого товариства "Сонячний Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Жукова А.І.) від 18.10.2006 у справі № 2-13/12163-2006

за позовом           Білогірського районного споживчого товариства (вул. Нижньогірська, 13,Білогірськ,97600)

до           споживчого товариства "Сонячний Крим" (вул. Чобан-Заде, б. 3,Білогірськ,97600)

   

про розірвання договору


                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2006 у справі № 2-13/12163-2006 позов Білогірського районного споживчого товариства до споживчого товариства "Сонячний Крим" про розірвання договору задоволено.

Розірвано договір № 01-11/265 про передачу майна в безоплатне користування, укладений 23.07.2004 року між Білогірським районним споживчим товариством та Споживчим товариством „Сонячний Крим”.

Зобов’язано споживче товариство „Сонячний Крим” повернути майно, передане йому по акту прийому-передачі від 23.07.2004 року - Білогірському районному споживчому товариству.

Стягнуто з споживчого товариства „Сонячний Крим” на користь Білогірського районного споживчого товариства 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

В основу рішення була покладена норма статті 773 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач (орендар) зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найом, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору. Місцевий господарський суд прийняв до уваги докази надані позивачем, акти в яких зафіксовані факти порушення відповідачем умов договору, і вирішив, що невиконання споживчим товариством „Сонячний Крим” пунктів 2.3, 3.2.1, 3.2.2, 3.3.1 та 3.3.2 є підставою для розірвання договору про безоплатну передачу майна від 23.07.2004 № 01-11/11/265.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права. Так, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції помилково зробив висновок що спірний договір, укладений між сторонами, є договором найма (оренди).

Крім того, відповідач вважає, що господарський суд не мав права вимагати повернення майна від споживчого товариства „Сонячний Крим” Білогірському районному споживчому товариству посилаючись на розрив договору № 01-11/11/265, оскільки передача майна відбулась згідно акту прийому-передачі від 23.07.2004, згідно якого відбувся правочин про передачу основних засобів.

Також, відповідач посилається на неправомірний розгляд справи у відсутності його уповноваженого представника. Споживче товариство „Сонячний Крим” зазначає, що його представника не було допущено у судове засідання у зв’язку з проведенням в цей день (18.10.2006) сесії Верховної Ради Криму.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Горошко Н.П.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна споживчого товариства "Сонячний Крим" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.07.2004 між Білогірським районним споживчим товариством та Споживчим товариством "Сонячний Крим" був укладений договір про безоплатну передачу майна строком на 5 років.

Відповідно до пункту 2.2 договору, право користування у Користувача настає з моменту підписання акту прийому-передачі.

23.07.2004 сторонами був підписаний акт прийому-передачі.

Факт того, що сторонами було повністю виконано правочин з безоплатної передачі майна від Білогірського районного споживчого товариства на користь споживчого товариства "Сонячний Крим" підтверджується рішеннями господарських судів у справі № 2-20/12481-2005.

У зв’язку з тим, що передача майна була зроблена на виконання вимог пункту 2.2 договору про безоплатну передачу майна від 23.07.2004 № 01-11/11/265, то, таким чином, посилання відповідача стосовно неможливості та неправомірності повернення майна від відповідача позивачу у зв’язку з розірванням договору № 01-11/11/265 судова колегія вважає неспроможними.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України, право передачі майна у найм має власник речі або особа, які належить майнові права.

Статтею 773 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач (орендар) зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найом, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2005 у справі № 2-20/12481-2005 (яке було залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями) встановлено, що договір від 23.07.2004 про надання майна в безоплатне користування підпадає під ознаки договору позички (стаття 827 Цивільного кодексу України), на який згідно вказаної статті поширюються положення глави 58 Цивільного кодексу України (Найм (Оренда).

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України Факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки стаття 759, 761 та 773 Цивільного кодексу України знаходяться у главі 58 Цивільного кодексу України, тому їх застосування господарським судом першої інстанції до даних спірних правовідношень сторін апеляційна інстанція вважає вірним.

Також, згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю майно у стані, у якому воно було отримане, з урахуванням нормального зносу, чи у стані, який був обумовлений у договорі.

Оскільки матеріали справи містять ряд доказів, а саме акти перевірки від 06.09.2006, 07.09.2006, 11.09.2006, 12.09.2006, 25.09.2006, 26.09.2006 в яких зазначено, що будівля хлібозаводу стоїть закрита, випічка хліба не здійснюється і, того що, такими діями відповідач порушує умови договору № 01-11/265 (пункти 2.3, 3.3.1 про передачу майна для використання його у статутних цілях), то, таким чином, судова колегія вважає обґрунтованим застосування господарським судом положень статті 773 Цивільного кодексу України.

Також, факт порушення умов договору підтверджується актом Білогірського РЕС № 4023 від 18.10.2005, відповідно до якого на вказаному хлібозаводі була вимкнута електроенергія у зв'язку з заборгованістю по сплаті за електроенергію. Більш того, листом Білогірського РЕС повідомляється, що поновлення постачання електроенергії на хлібозавод здійснено не було, у зв'язку з чим, випічка хлібобулочних виробів не можлива.

Пунктами 3.2.1 та 3.2.2 договору передбачено право Білогірського районного споживчого товариства вільно входити у передане приміщення і контролювати стан об'єкту. У продовж 2005 року позивач неодноразово звертався до відповідача з поточною ревізією, проте відповідач не дозволяв її здійснити, що було зафіксовано у актах від 05.12.2005 та 29.12.2005. У пункті 3.3.2 вказано зобов'язання відповідача утримувати приміщення у відповідності до санітарних та інших правил.

05.05.2006 комісія у складі Білогірського районного споживчого товариства,   депутата   міської  Ради   та   дільничного,   а   також  у  присутності представників   відповідача  провела  інвентаризацію   основних  засобів  які  були передані відповідачу згідно вищевказаного договору.

За результатами інвентаризації було складено акт від 05.05.2006 року, у якому було   зафіксовано,   що   стан   Хлібозаводу   є   дуже   незадовільний.   Представник відповідача був ознайомлений з вказаним актом про що свідчить його підпис. Обґрунтованих заперечень з цього приводу відповідач у судовому засіданні апеляційній інстанції не навів.

Крім того, при проведенні інвентаризації було встановлено, що опалювальна система у адміністративній будівлі Хлібозаводу знаходиться у розмороженому стані, що було зафіксовано у акті від 05.05.2006. Крім того, за даним фактом був також складений акт від 12.09.2006.

Пунктом 4.4. договору № 01-11/265 (а.с. 34-36) встановлено, що споживче товариство "Сонячний Крим" має обов’язок здійснювати охорону орендованого приміщення хлібозаводу, проте відповідно до складених актів 06.09.2006, 07.09.2006, 11.09.2006, 12.09.2006, 25.09.2006, 26.09.2006 - охорона на об'єкті відсутня.

Господарським судом Автономної Республіки Крим також вірно зазначено, що додатковим доказом недобросовісного виконання зобов’язань відповідача виступає факт того, що позивачем 06.09.2006 було направлено на адресу відповідача листа про представлення до 25.09.2006 автомобілю ГАЗ 31029 державний номер - 11-93, який був переданий у оренду, оскільки при проведенні інвентаризації автомобіль у складі іншого майна на території заводу був відсутній. Доказів задоволення даної вимоги та надання позивачу для огляду вказаного автомобілю і, відповідно, його технічного стану, відповідач суду не надав.

Думка споживчого товариства "Сонячний Крим" стосовно того, що місцевий господарський суд порушив права відповідача невирішивши питання щодо компенсації коштів відповідно до пункту 2.4 договору № 01-11/265 від 23.07.2006, судовою колегією не може бути прийнята до уваги, оскільки пунктом 3.4.3 даного договору передбачена послідовність відшкодовування витрачених коштів: розірвання договору, відшкодовування витрат, повернення майна по акту прийому-передачі. Однак, відповідач зустрічну позовну заяву по цьому предмету не заявляв, доказів (кошторис витрат, рахунки, акті виконаних робіт, договори підряду тощо) суду не надав, державне мито відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” до бюджету України не сплатив.

Однак, судова колегія вважає необхідним відзначити, що споживче товариство "Сонячний Крим" не позбавлено можливості вирішити це питання в іншому судовому процесі.

Посилання відповідача на неправомірний розгляд справи у відсутності його уповноваженого представника у зв’язку з недопущенням його у судове засідання не може бути прийнято судовою колегією до уваги, оскільки про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, а твердження про недопуск представника у судове засідання не підтверджено споживчим товариством "Сонячний Крим" ніякими доказами.

З урахуванням викладеного, судова колегія  вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу споживчого товариства "Сонячний Крим" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2006 у справі № 2-13/12163-2006 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                О.А. Щепанська


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація