Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження №22ц/778/3088/14 Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С.,
при секретарі: Хомяк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності, визначення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні власністю, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності, визначення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні власністю. З урахуванням проведеної експертизи позивач уточнила свої позовні вимоги.
В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, інша 2/3 частини зазначеної квартири належить відповідачу по страві - ОСОБА_2 Зазначена квартира складається з 2-х жилих кімнат, прихожої, кухні, туалету та ванної кімнати. Одна жила кімната у зазначеній квартирі площею 17,36 кв. м, а інша - 10,89 кв.м.
Загальна площа квартири становить 51,28 кв. м, житлова площа спірної квартири складає 28,44 кв. м. З урахуванням частки співвласників позивачці припадає 9,48 кв. м житлової площі, а відповідачці - 18,96 кв. м житлової площі.
На даний час у квартирі мешкають не відомі їй особи, які начебто є родичами ОСОБА_5, яких остання поселила без згоди позивачки. Вони користуються квартирою в повному обсязі та не бажають в добровільному порядку визначити порядок користування житловим приміщенням, а також перешкоджають позивачці у вільному користуванні квартирою, що порушує її право на користування частиною квартири, яка належить їй на праві приватної власності.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що в двері спірної квартири вмонтований новий замок і ключа від нього вона не має, позивачка, з урахуванням уточнень до позовної заяви просила суд змінити розмір часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2: визнати за ОСОБА_6 право власності на 9/25 частин квартири АДРЕСА_3, визнати за ОСОБА_2, право власності на 16/25 частин квартири АДРЕСА_3; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за зменшення її частки у квартирі у розмірі 6 112 грн., шляхом перерахування вказаної суми із депозитного рахунку ТУ ДСА в Запорізькій області, внесеної ОСОБА_4; визначити порядок користування квартирою № 132 в будинку АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_4 у користування кімнату № 3 площею 10,89 кв. м, ОСОБА_2 кімнату № 2 площею 17,55 кв. м та балкон, площею 1,89 кв. м, залишити у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підсобні приміщення: кухню № 4, ванну кімнату № 7, туалет № 6, коридор № 1, кладову № 5; усунути ОСОБА_7 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення її у квартиру АДРЕСА_2, а також стягнути судові витрати у розмірі 3 896 грн. 97 коп.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року позов задоволено.
Змінено розмір часток ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 9/25 частин квартири АДРЕСА_3.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 16/25 частин квартири АДРЕСА_4.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 6 112 (шість тисяч сто дванадцять) гривень, шляхом перерахування вказаної суми із депозитного рахунку ТУ ДСА в Запорізькій області, внесеної ОСОБА_4 04 квітня 2014 року.
Визначено порядок користування квартирою № 132 в будинку АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_4 у користування кімнату № 3 площею 10.89 кв. м, ОСОБА_2 кімнату № 2 площею 17,55 кв. м та балкон, площею 1,89 кв. м, залишити у спільному користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_2 підсобні приміщення: кухню № 4 площею 7,21 кв. м, ванну кімнату № 7 площею 2.07 кв. м, туалет № 6 площею 1,06 кв. м, коридор № 1 площею 9,92 кв. м, кладову № 5 площею 0,69 кв. м.
Усунено ОСОБА_4 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення її у квартиру АДРЕСА_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1045 грн. 96 коп., у вигляді витрат на проведення експертизи в сумі 2 718 грн. 23 коп., а всього 3 764 (три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 19 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_3, представника позивачки ОСОБА_8, дослідивши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови від 4 жовтня 1991 року №7 "Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" роз'яснив, якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.
Відповідно до положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Як установлено судом, ОСОБА_4 належить на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 - інша 2/3 частина. Зазначена квартира, загальною площею 51,28 кв. м, складається з 2-х жилих кімнат площею 17,36 кв. м та 10,89 кв.м, а також підсобних приміщень: прихожої, кухні, туалету та ванної кімнати (а.с. 33-36, 107-110).
Співвідповідачі не мають домовленості щодо користування належною ним на праві спільної часткової власності квартирою. ОСОБА_4 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки на 1/3 частку квартири, що їй належить, відповідає 9, 48 кв.м, а менша кімната має площу 10,89 кв.м, що призведе до порушення прав співвласниці (а.с. 59).
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не перешкоджає позивачці користуватися належною їй часткою спірної квартири спростовуються матеріалами справи, зокрема, постановою РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 10 серпня 2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи, з якої вбачається, що відповідачкою замінені замки на вхідних дверях; зверненнями ОСОБА_4 до КП «ВРЕЖО №13» про порушення співвласницею її права користування квартирою та актом від 09 серпня 2012 року (а.с. 64, 65, 66).
Згідно з висновком №1 судової будівельно-технічної експертизи від 13 лютого 2014 року визначити варіанти користування спірною квартирою відповідно до належних співвласникам часток квартири не можливо. Користування квартирою можливо тільки з відхиленням від належних співвласникам часток, так при виділенні співвласниці ОСОБА_4 у користування кімнати № 3 площею 10.89 кв. м, а співвласниці ОСОБА_2 кімнати № 2 площею 17,55 кв. м та балкон, площею 1,89 кв. м, залишити у їх спільному користуванні підсобні приміщення: кухню № 4 площею 7,21 кв. м, ванну кімнату № 7 площею 2.07 кв. м, туалет № 6 площею 1,06 кв. м, коридор № 1 площею 9,92 кв. м, кладову № 5 площею 0,69 кв. м, її частка збільшиться та буде відповідати 9/25 часток квартири, а частка відповідачки зменшиться відповідно до 16/25 часток квартири. Розмір грошової компенсації в разі зміни часток, яка підлягає виплаті у разі відчуження своєї частки одним співвласником іншому визначена у сумі 6 112 грн. з урахуванням ринкової вартості.
Зважаючи на те, що поділ квартири із виділом кожному із співвласником неможливий, відповідачка перешкоджає позивачці користуватися належною їй часткою спірною квартири, суд дійшов до правильного висновку про встановлення порядку користування співвласниками квартирою, змінивши їх частки у квартирі, що належить їм на праві спільній часткової власності зі сплатою відповідачці компенсації ( що визначена з урахуванням ринкових цін) за зменшення її частки.
Доводи апелянта про те, що відповідачка згоди на зміну часток і отримання компенсації не давала, не спростовують висновків суду, оскільки судовим рішенням не припинено її право у частковій спільній власності.
За таких обставин, підстав колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: