У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.07.06 Справа №15/75/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників позивача: Ковтун Н.М. – дов. №03/03-06 від 03.03.06р.
представників відповідача: Краско Ю.М. – дов. №б/н від 01.12.05р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Інтеренерго”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2006р. у справі № 15/75/06
За позовом: Приватного підприємства “Інтеренерго”, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробнича фірма “Форум”, м. Запоріжжя
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №1932 від 17.07.2006р. справу №15/75/06 передано для розгляду колегії у складі: головуючий – Антонік С.Г. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 17.07.2006р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.06р. у справі №15/75/06 (суддя Колодій Н.А.) у задоволенні позовних вимог ПП “Інтеренерго” про визнання недійсним договору від 28.01.03р. №58/03, укладеним з ТОВ «Науково – виробнича фірма «Форум», відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що зміст договору №58/03 купівлі – продажу від 23.01.03р. не містить умов щодо негайного укладання договору будівельного підряду. За спірним договором саме позивач прийняв на себе зобов’язання оплатити відповідачу товар. Невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, ПП «Інтеренерго» звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на необ’єктивне встановлення судом факту наявності чи відсутності обману з боку відповідача при укладенні договору. Також вказує на неправомірне незалучення до участі у справі у якості третьої особи – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, суд не витребував від цієї особи необхідних документів та пояснень, необхідних для встановлення обставин справи. Судом не взято до уваги, що ненадання документів, які є супроводжувальними відповідно до умов договору, свідчать про намір відповідача не виконувати належним чином договір. Вказане свідчить про введення позивача в оману стосовно прав і обов’язків, що виникнуть у нього за договором. Також заявник посилається на порушення господарським судом при прийнятті рішення норм ст.ст.43, 38,43,84 ГПК України.
Представник ПП “Інтеренерго” у судовому засіданні підтримала вимоги. викладені в апеляційній скарзі.
ТОВ НВФ «Форум» у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні пояснили, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. При цьому зазначає, що спірний договір укладено ним лише з позивачем. З боку відповідача жодного прохання до третіх осіб стосовно укладення договору із позивачем не поступало, не було відомо відповідачу й про будь – які домовленості позивача стосовно укладання договору із третіми особами. Жодного договору на встановлення (монтаж) виробів, придбаних позивачем за спірним договором, ні з позивачем, ні з будь – якою третьою особою відповідачем укладено не було. Вказує, що при прийнятті від відповідача довіреності на отримання товарно – матеріальних цінностей, накладної, рахунку – фактури та податкової накладної жодних питань та заперечень з боку позивача не надходило. Позивачем не доведено факту його обману зі сторони третьої особи, які вплинули на його волевиявлення при укладенні договору.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
28.01.03р. між ТОВ НВФ «Форум» та ПП «Інтеренерго» укладено договір №58/03, відповідно до умов якого позивач придбав у відповідача товар згідно переліку, на загальну суму 4810грн. з ПДВ. (а.с.9). Даний товар був отриманий у відповідача представником позивача Тимофєєвим А.М. на підставі довіреності серії ЯЕЧ №781305 24.02.03р.
ПП «Інтеренерго» звернулось до господарського суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним на підставі ст.57 ЦК України, як такого, що укладений внаслідок обману. При цьому заявник зазначає, що оскаржуваний договір фактично був укладений сторонами за умови укладання іншого договору – на виконання підрядних робіт між позивачем і Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Запоріжжя. ДПІ є балансоутримувачем об’єкту, що будується за адресою: м. Запоріжжя, вул. Третьої п’ятирічки,8. Товар, який є предметом спірного договору, був призначений для використання на зазначеному об’єкті. Придбання товару за договором мало фінансуватися за рахунок замовника будівництва. Таким чином, договір укладено під впливом обману, що виник саме у зв’язку з повідомленням ДПІ умов і наслідків його укладання.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у позові, виходячи з наступного:
Статтею 57 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин сторін за оспорюванню угодою, передбачено, що угода, укладена внаслідок обману, може бути визнана недійсною за позовом потерпілої сторони.
Відповідно до п.13 Роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99р. №02-5/111 у вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі статті 57 Цивільного кодексу господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди. Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.
Судом встановлено, що будь-які стосунки між відповідачем та ДПІ відсутні. З пропозицією до відповідача укласти договір безпосередньо звернувся позивач. Про наміри позивача і ДПІ відповідачу взагалі нічого не відомо. Таким чином, обман з боку відповідача відсутній.
Що стосується обману з боку третіх осіб, то слід зауважити, що це є підставою для визнання угоди недійсною лише в тому випадку, коли неправдиві відомості про обставини, що мають значення для укладання угоди, повідомляються третіми особами з відома або за проханням сторони угоди.
У відповідності до ст.33 ГПК України позивачем не доведено, що податковою інспекцією йому повідомлялись відомості з відома або за проханням відповідача.
Зміст договору не містить умов щодо оплати товару замовником будівництва (ДПІ), а також щодо негайного укладення договору будівельного підряду, на що посилається позивач як на підставу своїх вимог.
Посилання позивача про те, що в порушення п.2 договору відповідач не надав одночасно з товаром податкову накладну, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978р. №3 невиконання або неналежне виконання правочину не може бути підставою для визнання його недійсним.
Таким чином, позивач не довів факту його обману зі сторони третьої особи, які вплинули на його волевиявлення при укладенні договору. Вимоги позивача про визнання недійсним договору є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.
Будь – яких порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення колегією суддів не встановлено.
За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства “Інтеренерго”, м. Запоріжжя задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.06р. у справі №15/75/06 слід залишити без змін.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Інтеренерго”, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.06р. у справі №15/75/06 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.