У Х В А Л А

08 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,

з участю представника сільської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області на ухвалу Рівненського районного суду від 1 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про передачу земельної ділянки у власність,

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про передачу земельної ділянки у власність.

Ухвалою Рівненського районного суду від 1 серпня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення його позову задоволено: Олександрійській сільській раді Рівненського району заборонено приймати рішення щодо передачі у власність будь-яким особам спірної земельної ділянки площею 0,1092 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за номером 5624680400:06:031:0210, код 02.01, та знаходиться в с. Пухова Рівненського району Рівненської області. Державним реєстраторам і іншим посадовим особам реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції заборонено вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією права власності на цю земельну ділянку.

В поданій апеляційній скарзі відповідач Олександрійська сільська рада посилалася на те, що вживши заходи забезпечення позову у даній справі, місцевий суд позбавив права іншу особу (ОСОБА_3, якій рішенням Олександрійської сільської ради від 25 травня 2012 року було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки НОМЕР_1 у приватну власність) отримати цю земельну ділянку у власність.

Крім того, дана справа повинна розглядатися за правилами КАС України.

Покликаючись на ці обставини, відповідач ухвалу місцевого суду вважав незаконною та необґрунтованою і просив апеляційний суд її скасувати і постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Олександрійської сільської ради про передачу спірної земельної ділянки у власність.

Одночасно з поданої відповідачем апеляційної скарги вбачається, що на цю ж саму земельну ділянку одночасно претендує також ОСОБА_3, якій рішенням Олександрійської сільської ради від 25 травня 2012 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки НОМЕР_1 у приватну власність.

За таких обставин, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, колегія суддів приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, а тому місцевий суд прийшов до цілком правильного висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення його позову.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги відповідача про те, що даний спір має розглядатися в порядку КАС України, то вони на увагу не заслуговують, оскільки виходять за межі предмета апеляційного оскарження у даній справі.

Крім того, ухвала про відкриття провадження сторонами в апеляційному порядку не оскаржена.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області відхилити.

Ухвалу Рівненського районного суду від 1 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: