Судове рішення #385036
15/114-СК-06

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

12.07.06                                                                                       Справа №15/114-СК-06


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.


при секретарі: Соколов А.А.,

за участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: Дьяченко Н.В., довіреність №б/н від 19.06.06р.


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області, м.Берислав Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 04.04.2006 р. у справі №15/114-СК-06,

за позовом: Державної податкової інспекції у Береславському районі Херсонської області, м.Берислав Херсонської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Центавра», м.Берислав Херсонської області,

про припинення юридичної особи,


ВСТАНОВИВ:


За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1898 від 12.07.2006 р. справа № 15/114-СК-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Федорова І.О. (доповідач), суддів: Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М.

За клопотанням представника відповідача судове засідання проводилося без застосування технічної фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.


Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.04.2006 р. у справі № 15/114-СК-06 (суддя Клепай З.В.) відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Береславському районі Херсонської області до Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Центавра» про припинення юридичної особи. Рішення мотивовано відсутністю доказів того, що відповідач здійснював діяльність, яка суперечить закону чи установчим документам.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати як незаконне, та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.

При цьому вважає, що зазначене рішення господарського суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені в ньому є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що відповідно до Акту №015/017 від 21.02.2006р. про результати перевірки збиткової діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, відповідач протягом 2005р. подавав позивачу декларації з податку на прибуток підприємства з від’ємним об’єктом оподаткування, тобто здійснював діяльність, яка не приносить прибутку. На протязі 4 кварталів товариство працювало збитково  при цьому валовий дохід за деклараціями відсутній. Вищевказаний факт свідчить про порушення п.3.1. ст.3 Статуту підприємства, у якому зазначено, що метою  діяльності товариства є отримання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності шляхом використання належного товариству майна.  На підставі чого вважає, що провадження відповідачем діяльності суперечить установчим документам, що є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

У судове засідання позивач свого представника не направив, надіславши суду телеграму з клопотанням розглянути справу без його присутності, за відсутністю коштів.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти  доводів позивача заперечив, вказуючи що недосягнення мети товариства за визначений проміжок часу не слід плутати з наміром не отримувати прибуток від здійснення господарської діяльності, оскільки в подальшому ця мета може бути досягнута. А законодавство України не містить норм про заборону діяльності,  результатом якої є відсутність прибутку. Оскільки такої норми нема – її неможливо порушити, а тому доводи апеляційної скарги є помилковими.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що діяльність відповідача направлена на отримання прибутку, але в силу об’єктивних обставин отримання його на даний час є неможливим. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи   рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

У зв’язку з чим колегія суддів дійшла згоди, що розгляд справи можливий без участі представника позивача, і його клопотання підлягає задоволенню.


Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача,  суд встановив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Як свідчать матеріали справи, ВАТ Агрофірма «Центавра» зареєстровано 27.08.2000р. як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою  №2007  від 18.11.2004р. Головного управління статистики у Херсонської області та Свідоцтвом №233390 про державну реєстрацію  юридичної особи. Його взято на облік в державній податковій інспекції Бериславського району як платника податків 11.05.2004р.

У відповідності з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів зобов’язані, зокрема, складати звітність про фінансово-господарську діяльність, подати до державних податкових органів, серед інших, декларації та бухгалтерську звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів. Такими платниками податків у відповідності зі статтею 4 зазначеного Закону є, в тому числі, юридичні особи, на яких, згідно з законами України, покладено обов’язок сплачувати.  

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач систематично складав звітність про фінансово-господарську діяльність, подавав до державних податкових органів, серед інших, декларації та бухгалтерську звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою  податків і зборів, але в цій звітності на протязі 2005 року по всім показникам він мав від’ємне значення, тобто у нього відсутній прибуток.

Згідно до статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців юридична особа підлягає припиненню на підставі рішення суду у разі неподання протягом року орган державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Цей обов’язок відповідач виконує систематично, що підтверджено позивачем.

Відповідно до статті 247 ГК України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.

Протиправними, за цивільним правом України, визнаються дії (бездіяльність), які порушують права та обов’язки, закріплені чи санкціоновані нормами цивільного права, а також ті, які хоч і не передбачені конкретною нормою права, але суперечать загальним засадам цивільного законодавства.

Однак, лише той факт, що у відповідача на протязі його діяльності у 2005 році відсутній прибуток не означає, що його діяльність суперечить закону та установчим документам, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено відповідальності за недосягнення мети свої діяльності суб’єктами підприємницької діяльності. Статтею 6 Господарського кодексу України встановлено загальні принципи господарювання, серед яких, зокрема зазначена і свобода підприємницької діяльності, що передбачає ведення господарської діяльності на свій розсуд.

Позивачем не надано суду доказів того, що відповідач здійснював діяльність, що суперечить закону чи установчим документам. Колегія суддів вважає, що дана обставина є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі чого колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанцій надано правильну оцінку наявним доказам у справі, та спір вирішено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.


Керуючись ст. ст. 101, п. 1  ст. 103, ст. 105  ГПК України, суд


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області, м.Берислав Херсонської області, залишити без  задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 04.04.2006 р. у справі № 15/114-СК-06 залишити без змін.


  

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О.  


 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація