У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.07.06 Справа №15/75-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Шерник О.В.,
за участю представників:
позивача: не з’явився,
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», м.Полтава
на рішення господарського суду Херсонської області від 16.03.2006 р. у справі №15/75-06,
за позовом: Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», м.Полтава
до відповідача: Національної акціонерної компанії «Украгролізінг» в особі Херсонської філії НАК «Украгролізінг», м.Херсон,
про стягнення 1059,16 грн.,
ВСТАНОВИВ:
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1893 від 12.07.2006 р. справа № 15/75-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Федорова І.О. (доповідач), суддів: Кагітіної Л.П., Шевченко Т.М.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.03.2006 р. у справі № 15/75-06 (суддя Клепай З.В.) відмовлено у задоволенні позову Спільного українсько-російського ТОВ «Светолюкс» до НАК «Украгролізінг» в особі Херсонської філії НАК «Украгролізінг» про стягнення 1059,16 грн. заборгованості за виконану роботу за договором № 90/27 від 25.02.2004р.
Рішення мотивовано ст. 193 ГК України, ст. ст. 613, 615 ЦК України. Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не належним чином виконані зобов’язання за договором № 90/27 від 25.02.2004р. Зокрема, позивач не надав доказів направлення відповідачу рахунку на оплату послуг по виконанню робіт по розміщенню рекламних матеріалів в березні 2004 р., а також доказів своєчасного направлення відповідачу сигнального екземпляру каталогу та акту виконаних робіт. Оскільки акт виконаних робіт позивачем направлений відповідачу лише у червні 2005р. відповідач правомірно відмовився від його підписання та від прийняття виконання зобов’язання позивачем згідно ст. 615 ЦК України. Отже, у відповідача не виникло обов’язку виконати вимогу позивача від 15.10.05р. про оплату рахунку позивача, який йому направлений у червні 2005 р.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області у справі № 15/75-06 від 16.03.06р. та ухвалити нове рішення по даній справі, яким позовні вимоги задовольнити. На підтвердження своїх доводів зазначає, що господарським судом при розгляді справи допущене неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та допущено порушення норм матеріального права - статей 901,903 Цивільного кодексу України. Також, судом невірно зроблений висновок про правомірність відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт та відмови ним прийняття виконання зобов’язань позивача.
В судове засідання позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечив просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення. На підтвердження своїх доводів зазначає, що відповідачем були надані документи, які підтверджують неналежне виконання позивачем зобов’язань по договору № 90/27 від 25.02.2004року, а саме порушення пунктів договору 1.2, 2.2, не направлення відповідачу рахунку на оплату послуг, що передбачено договором та не направлення сигнального екземпляру каталогу та акту виконаних робіт. Також щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що рахунок для оплати був вручений при підписанні договору 25.02.2005 року, не підтверджується ним, так як рахунок не був отриманий відповідачем. Крім того позивачем в судовому засіданні не було надано доказів належного виконання зобов’язань по договору, а саме розміщення реклами в строк передбачений п.2.1. договору, доказів надсилання каталогу відповідачу та виставлення рахунків в трок передбачений договором до 31 березня 2004 року.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і, оскільки згідно ст. 101, ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі, розгляд скарги можливий без присутності представників сторін.
Суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 25.02.04р. між спільним українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю «Свєтолюкс» м.Полтава та Херсонською філією Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» було укладено договір №90/27 на розміщення рекламно-інформаційних матеріалів підприємства відповідача в каталозі «Орієнтир» АПК Херсонщини №16 (1).
Відповідно до п.1.1 договору виконавець, позивач по справі , зобов’язується розмістити рекламно-інформаційні матеріали надані рекламодавцем, відповідачем по справі в каталозі «Орієнтир» АПК Херсонщини.
Відповідно до п.2.1 договору №90/27 розміщення рекламних матеріалів проводиться виконавцем у другому кварталі 2004 року, а рекламодавець зобов’язаний оплатити послуги по розміщенню реклами відповідно до виставленого рахунку до 31.03.06р. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.
Відповідно до ст.193 господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом , іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За таких умов позивач зобов’язаний був направити відповідачу рахунок на оплату послуг по виконанню робіт по розміщенню рекламних матеріалів в березні 2004 року. Доказів направлення такого рахунку відповідачу у вказані строки позивач не представив. Оскільки обов’язок перерахування коштів договором поставлений в залежність від виконання договірних умов позивачем то відповідно до ст.614ЦК України позивач як кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку, тобто він не виконав свого обов’язку по договору від якого залежало виконання умов договором відповідачем по перерахуванню коштів позивачу.
В порушення 1.2 договору №90/27 позивач також не направив відповідачу сигнальний екземпляр каталогу та акт виконаних робіт. Всі перераховані дії позивачем вчинені 08.06.05р., про що повідомив відповідач, що підтверджується ксерокопією реєстру відповідної кореспонденції та не заперечується позивачем. Оскільки каталог містить в собі відомості станом на 2004 рік, то направлення його відповідачу у 2005 році не є належним виконанням умов договору.
Посилання позивача на те, що він відповідно до умов договору ним розіслано каталог сільськогосподарським підприємствам у 2004 році, на підтвердження чого він представив ксерокопії реєстрів поштових відправлень за червень 2006 року не є доказом належного виконання ним договірних зобов’язань відповідно до умов п.2.1 договору №90/27, який передбачає розміщення виконавцем рекламних матеріалів на протязі 12 місяців. Представлений позивачем екземпляр каталогу «Орієнтир» №16(1) не містить в собі дати здачі його друку, кількості надрукованих екземплярів, та інших відомостей, які підтвердили б, що він надрукований у 2004 чи 2005 році.
Оскільки акт виконаних робіт позивачем направлений відповідачу у червні 2005 році і відповідач відмовився від його підписання та відмовився від прийняття виконання зобов’язання позивачем, то відповідно до ст.615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Відповідач діяв відповідно до норм цивільного кодексу, тому у нього не виникло обов’язку виконати вимогу позивача від 15.10.05р. про оплату рахунку позивача, який йому направлений у червні 2005року.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанцій надано правильну оцінку наявним доказам у справі та спір вирішено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Керуючись ст. ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», м.Полтава, залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 16.03.2006 р. у справі № 15/75-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.