Справа № 2-179/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 січня  2009 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого-судді Дігтяр М.І., при секретарі П'явка Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків справу за позовом

            ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна ,-

Встановив :

            Позивач просить суд постановити рішення, яким розділити спільно нажите майно посилаючись на те, що він із відповідачкою 23.11.1996 року зареєстрував шлюб. За період спільного проживання вони, а також їх неповнолітній син придбали майно у вигляді житлової  двокімнатної квартири вартістю 100030 грн. Також під час спільного проживання вони з дружиною придбали рухоме майно, що складається із меблів та побутової техніки на загальну суму 9516 грв., яке підлягає поділу між ними.

            Під час судового розгляду позивач підтримуючи заявлені вимоги пояснив, що на даний час він проживає з іншою дружиною у придбаному будинку за кредитні кошти. Тому він просить  стягнути з  відповідачки на його користь 1/3 частини вартості  спірної квартири, так як він не користується і не має наміру проживати в ній спільно з відповідачкою. Він пропонував відповідачці врегулювати спірне питання, шляхом обміну спірної квартири на однокімнатну, яка знаходиться  в цьому ж будинку з додатковою грошовою компенсацією. Таким чином відповідачка з неповнолітнім сином не залишилися б без житла, а отриману грошову компенсацію розділити і таким чином він би отримав кошти за належну йому частину спірного майна. Він також пропонував передати йому придбану ними меблеву стінку та холодильник і таким врегулювати  спір, щодо поділу рухомого майна. З такою пропозиціє відповідачка не погодилась, тому він вимушений врегульовувати даний спір в судовому порядку.

            Відповідачка по справі  пояснила, що вона не заперечує проти того, що позивач має право на 1/3 частину спірної квартири, а також інше рухоме майно, яке вони придбали спільно. Але вона не згідна на запропонований варіант розподілу квартири. Не згідна вона із позовними вимогами в частині стягнення з неї 1/3 вартості квартири. Таку позицію вона пояснює тим, що разом з нею проживає неповнолітній син, якому майже 12 років. Проживання в однокімнатній квартирі з сином створювало відповідні складності. Коштів на те, щоб сплатити позивачу вказану ним суму за належну йому частину в неї немає, так як її заробіток складає мінімальну заробітну плату. При таких обставинах вона не заперечує проти того, щоб позивач продовжував користуватися даним житлом. Що стосується поділу рухомого майна, то на її думку слід врахувати те, що цим майном користується на даний час і їх неповнолітній син.

            З врахуванням обставин по справі до участі у розгляді даного спору залучена представник органу опіки і піклування при Опішнянській селищній раді, яка пояснила, що їм відомо про долю даної сім'ї. Мали випадки, що неповнолітній син сім'ї залишався без належного нагляду, про що попереджалися батьки. Що стосується поділу майна на її думку слід би врахувати, що сумісне проживання жінки із 12 річним сином в одній кімнаті склало б певні незручності етичного характеру.

            Судом встановлено, що позивач, відповідач та їх неповнолітній син ОСОБА_3, 1997 року народження на підставі відповідного рішення органу державного самоврядування мають по 1/3 частині спільного нерухомого майна у вигляді житлової двокімнатної квартир АДРЕСА_1. Після розлучення, яке мало місце в 2006 році позивач залишив квартиру, а відповідачка разом з неповнолітнім сином проживає в ній і по даний час. На даний час  позивач має інше житло.  Враховуючи викладені обставини і , зокрема, думку представника органу опіки та піклування, та з метою збереження права на житло неповнолітньої особи, суд вважає, що вимоги позивача в частині поділу  нерухомого майна підлягають частковому задоволенню.

            Спірне житло являється двокімнатною квартирою. На даний час в ньому проживає дві особи протилежної статі, які мають право проживати в окремих кімнатах.

            Позивач маж право на 1/3 частину  спірного житла, але на користування ним не претендує, а лише ставить вимоги про грошову компенсацію за вартість належного  йому майна.

            При умовах які склалися на даний час, та  відповідно до заявлених вимог, компенсація за частину майна, яке реальному розподілу не підлягає, може покладатися на осіб, які мають кошти, доходи та інші матеріальні надходження.

            Одним із співвласників квартири являється особа неповнолітнього віку, яка не має особистих коштів на які б могло бути звернуто грошове стягнення на даний час. Тому розподіл даного майна слід провести між сторонами без врахування дольової частки, яка належить по закону їх  неповнолітньому сину. Таким чином поділу між сторонами підлягає не вцілому квартира, 2/3 її частини. Враховуючи, що в даному житлі залишається проживати відповідачка з  неї на користь позивача слід стягнути половину вартості спірного мана, яке як співвласнику належить позивачеві.

            Згідно експертного висновку спеціаліста будівельно-технічного дослідження від 23 червня 2008 року з яким сторони погоджуються, вартість спірної квартири становить  100030 грв. Кожен із співвласників житла має право на 1/3 частини  або у вартісному виразі на 33343, 33 грн., При умові, що позивачці виділяється у власність половину майна, яке по праву належить позивачці, відповідно до цього із неї слід  стягнути відповідну грошову компенсацію в розмірі 16671, 67 грн. На підставі цього слід визнати при розділі нерухомого майна за відповідачем 3/6 частини квартири, стягнути вказану грошову компенсацію, одночасно залишити за позивачем право власності на спірне  майно  1/6 його частини. Майно у вигляді 1/3 частини квартири на яке має право неповнолітній син  сторін на деякий час залишається за ним і вимоги про його розподіл слід залишити без розгляду.

            Під час спільного проживання в зареєстрованому шлюбі сторони придбали рухоме майно на спільні кошти загальною вартістю на 9516 грн. Дане майно підлягає  поділу на дві частини. З врахуванням думки сторін, інтересів неповнолітньої особи, яка залишається проживати з відповідачем,  на користь позивача слід виділити  реально набір корпусних меблів на суму 2412 грн., холодильник вартістю 1325 грн. та килим розміром 2*3 м² вартістю 608 грн., а всього на сум 4345 грн. Залишити у власності відповідача набір кухонних меблів вартістю 1225 грн., телевізор вартістю 1020 грн., набір м'яких меблів вартістю 2240 грн., трюмо вартістю 686 грн., а всього на 5171 грн. З врахуванням вартості  різниці виділяємого сторонам рухомого майна з відповідачки на користь позивача слід стягнути грошову компенсацію за належну йому частину в сумі 413 грн.. Відповідно до чинного законодавства сторона, яка понесла судові витрати пов'язані з розглядом судового спору у вигляді оплачених судових зборів, та витрат понесених позивачем по встановленню експертної оцінки спірного майна. З врахуванням того, що його вимоги судом задовольняються фактично у повному розмірі, грошова компенсація понесена ним витрат, також підлягає стягненню з другої сторони в межах задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4,7, 9-81, 86, 88, 208, 218 ЦПК України, ст. ст. 355, 357, 378, 382,386  ЦК України, ст. ст. 69-71 СК України  суд -

ВИРІШИВ :

            Майно, що складається із житлової квартири АДРЕСА_1розділити залишивши право дольової  власності на  дане майно за ОСОБА_2 на Ѕ частини вартості 50015 грн. за ОСОБА_1 та 1/6 частини вартості 16671' грн. 66 коп.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 671 грн. 67 коп. грошової компенсації за 1/6 частину майна, яке йому належало.

            1/3 частину квартири на суму 33343, 33 грн. залишити у власності неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Рухоме майно, що належало сторонам на праві  спільної власності загальною вартістю 9 516 грн. розділити виділивши на користь ОСОБА_1 набір  корпусних меблів чорного кольору  з тумбою під телевізор -вартістю 2412 грн., холодильник двокамерний вартістю 1325 грн., килим 2*3 м² вартістю 608 грн., а всього рухомого майна на загальну суму 4345 грн., на користь ОСОБА_2 набір кухонних меблів вартістю 1225 грн., телевізор кольоровий вартістю 1020 грн., набір м'яких меблів вартістю 2240 грн., трюмо вартістю 686 грн., а всього на суму 5171 грн.

            Стягти  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 413 грн. грошової компенсації за належне йому на праві власності(спільної) рухоме майно.

            Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати при розгляду справи, що складаються із сплати держмита в сумі 214 грн. 289 коп., оплати по ІТЗ -15 грн. витрати пов'язані з оплатою експертної оцінки майна, 350 грн., а всього 579 грн. 29 коп.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд на протязі 20 днів, після подачі заяви про оскарження у 10-ти денний термін.

Суддя : підпис

З оригіналом вірно.

Рішення не набрало законної чинності.

Голова Зіньківського

 районного суду                                                                     М.І. Герасименко