Справа №1-261   /2007р.

ВИРОК

Іменем України

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

7 грудня  2007 року

В складі: головуючого    судді    Воронюк В.А.

При секретарі                 Полонській Н.М.

З участі прокурора                 Кузмінського П.В.

Адвокатів                                ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині

Справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя с Сестренівка Козятинського району Вінницької обл. україн­ця, громадянин України, освіта середнья- спеціальна працюючий охоронцем м. Київ , раніше не судимого,

В скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працюючи згідно трудового договору без номера від 16 березня 2006 року на посаді продавця магазину "Лад" м. Козятин та будучи ,згідно даного договору, матеріально відповідальною особою . що несе повну матеріальну відповідальність за збереження товарів та обладнання за попередньою змовою з ОСОБА_3, підробивши бухгалтерські документи та   використавши підроблені документи, привласнили ввірені їм кошти на суму 650 грн., таким чином допустив розтрату та привласнення ввіреного йому майна.

Так , ОСОБА_2 працюючи продавцем в магазині "Лад" м. Козятин ,, в період з 3 серпня 2006 року по 6 жовтня 2006 року, за попередньою змовою з ОСОБА_3 маючи єдиний злочинний умисел направлений на заволодіння грішми належними приватному підприємцю ОСОБА_4 склав договір № 176 від 3 серпня 2006 року , згідно якого він від імені приватного підприємця ОСОБА_4 заключив угоду з ОСОБА_5 на замовлення ліжка з шухлядами та матрацами на загальну суму 2125 грн. та отримав авансовий платіж на суму 210 грн.,який ним було відображено у звітності від 3.08.2006 року . 9.08.2006 року ОСОБА_2 маючи умисел на привласнення чужого майна та особистого збагачення таким чином вступив в попередню змову з продавцем цього ж магазину ОСОБА_3 вийняли із папки договорів договір № 176 складений ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та знищили його , а гроші в сумі 210 грн. отримали із каси та привласнили використавши їх в подальшому на власний розсуд , а у звітності від цього числа показали що дані гроші повернуто ОСОБА_5   В кінці вересня 2006 року, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, які були охоплені єдиним умислом завантажили ліжко з шухлядами, та матрацом з магазину "Лад" яке   ОСОБА_2 привіз виконуючи умови договору № ] 76   від 3 серпня 2006 року ОСОБА_5 ,та реалізував його їй    отримавши від останньої грошові кошти в сумі 550 грн., які в касу магазину не здав ,а привласнив і використав їх за попередньою змовою з ОСОБА_3 на власні потреби. В подальшому, з метою приховання   злочинної діяльності та не викриття їх злочинних дій із боку власників магазину ,6.10.2006 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 склали фіктивну угоду № 242 від 6 жовтня 2006 року   між приватним підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про замовлення останньою ліжка "Ольга", при цьому підробивши підпис ОСОБА_5 в даній угоді. Приховуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 здали дану угоду у звітність заплатив завдаток у сумі 110 грн. із грошей отриманих від ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2свою вину у пред'явленому обвинувачені у скоєні ним зазначених злочинів не визнав та відмовився від дачі пояснень відповідно до ст.. 63 Конституції України.

Хоч підсудний ОСОБА_2не визнає своєї вини, проте його вина у скоєні зазначених вище доказів підтверджується поясненнями потерпілої, свідків, іншими доказами, що досліджувались в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4, пояснила, що вона зареєстрована приватним підприємцем в м. Козятин Вінницької області і здійснюю свою підприємницьку діяльність через магазин «Лад» , що розташований по вул. П.Орлика в м. Козятин Вінницької області В магазині здійснюється торгівля меблями та сантехнікою.. В березні 2006 року було укладено договір про прийняття на роботу ОСОБА_2 . В договорі відображено те , що він несе повну матеріальну відповідальність за збереження товарів та обладнання. В вересні 2006 року її чоловіком, який працює генеральним директором даного магазину, було виявлено, що ОСОБА_2, підробивши документи, продав ліжко з боковою спинкою та шухлядами , а також матрацом, вартістю 635 грн.якісь жінці, при цьому гроші в касу не здав, а привласнив .

Свідок ОСОБА_6, пояснив,, що він працює директором магазину «Лад» в м. Козятин Вінницької області.

В жовтні 2006 року комісія в складі ОСОБА_4, ОСОБА_6,ОСОБА_7 в зв»язку із звільненням продавця магазину ОСОБА_2 провели інвентарізацію товарів. Під час інвентарізації було виявлено недостачу товару , а саме ліжка з боковою спинкою та шухлядами вартістю 415 грн. та матраца двосторонньої мягкості 80 см. Вартістю 220 грн., а всього на суму 635 грн. Коли запитали у ОСОБА_2 про відсутність даного товару ,то він нам повідомив , що дане ліжко він продав якісь жінці ,а кошти привласнив та використав на власні потреби. Також він повідомив йому, що для того , щоб приховати факт викрадення ним грошей і не бути викритим в крадіжці ОСОБА_2показав в звіті повернення завдатку , а отримані кошти в звіті зовсім не показав. Дані звіти ОСОБА_2 здав    в бухгалтерію. Між ОСОБА_2та підприємством було укладено 16.03.2006 року трудовий договір з повною матеріальною відповідальністю... Ліжко , яке було продане ОСОБА_2 знаходилося в приміщенні магазину . З бази отримання товару ніхто лишнього ліжка привезти не міг , так як про це є домовленність із базою.Від складського приміщення магазину ключі знаходилися тільки в продавців , даних ключів не було навіть у нього.

Свідок ОСОБА_5, пояснила, що в серпні 2006 року разом з чоловіком підійшли   в магазин «Лад», що знаходиться у м. Козятині по вул. П.Орлика, щоб замовити ліжко. В магазині побачила свого односельця ОСОБА_2я ОСОБА_2і звернулася з даним питанням до нього. ОСОБА_2запропонував їм подивитися та вибрати меблі, які вони хотіли купити. Вони передивилися каталоги і вибрали два ліжка : одне дитяче із шухлядами та матрацом , а друге «Ольга». В цей же день ми склали договір № 176 про замовлення двох ліжок та матраца. У них     при собі в цей  день не було грошей , щоб внести завдаток , але ОСОБА_2 сказав , що необхідно внести завдаток в сумі 210 грн., то через декілька днів вона принесла дану суму грошей і передала її ОСОБА_2 . Ніяких підтверджуючих документів про отримання ним у них завдатку він їм не дав, просто сума авансового платежу була внесена в договір. Вона    підписала два примірники договору № 176 від 3 вересня 2006 року , із них один залишився у неї, а один ОСОБА_2 забрав собі. Вона декілька разів ходила в магазин до ОСОБА_2 , щоб з»ясувати коли привезуть їм замовленне ліжко, але ОСОБА_2завжди говорив, що необхідно ще зачекати. В кінці вересня 2006 року до неї додому приїхав продавець ОСОБА_2 та другий продавець і привезли ліжко з шухлядами та матрацом.,Це була частина із того, що вона замовила , а друге ліжко пообіцяли привезти через деякий час. Вона розрахувалася із ОСОБА_2 передавши йому 650 грн., а також заплатила ще 50 грн. за послуги автотранспорту. При цьому ОСОБА_2 не дав їй ніяких документів про отримання у неї грошей. Через деякий час, на початку листопада 2006 року , їй додому привезли ліжко «Ольга» , дане ліжко привіз водій і її свекруха заплатила за дане ліжко 1400 грн. водієві.

Вина ОСОБА_8 підтверджуєтться також заявою ОСОБА_4 в якій вона заявляє про скоєний злочин ОСОБА_8 (а.с.5).

Актом інвентаризації від 30.10.2006 року (.с.6)

Протоколом огляду місця події від 26.12.2006 року (а.с.14), де зафіксовано, що ОСОБА_8 добровільно видав гроші в сумі 620 грн, в рахунок відшкодування шкоди за продане ліжко.

- протоколами огляду речових доказів та постановами про приєднання їх до справи ;(а.с.68-69);

- аудиторським висновком за період з 07.09.2006 року по 28.10.2006 року з додатками , в якому відображено нестачу товарів в магазині "Лад";

- договором № 176 від 3 серпня 2006 року який укладений   між ПП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якому вказано сума отриманого завдатку 210 грн., та які спочатку було здано в касу магазину , а потім після того , як даний договір був знищений ОСОБА_2, отримані ним з каси та привласнені Дане підтверджує звіт від 09.08.2006 року , де мається запис «повернуто по договору № 176-210 грн.»;(а.с. 19-23);

договором № 242 від 06.10.2006 року , який виписаний рукою ОСОБА_2 з метою приховання факту реалізації ним ліжка ОСОБА_5, в якому уже вказано тільки ліжко «Ольга»;(а.с.13);

копією квитанції № 35777 від 06.12.06 р. про плату за навчання, в якій відображено частину коштів , які зі слів ОСОБА_2 він привласнив в магазині «Лад» під час реалізації ліжка ОСОБА_5 заплативши їх за навчання.(а.с. 10);

- трудовим договором між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 згідно якого ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність   за збереження товарів та обладнання та Інше (а.с.    );

накладною від 11 вересня 2006 року в якій вказано вартість ліжка - 415 грн. та матрацу двохстороннього вартістю 220 грн.;(а.с.42).

Крім того на досудовому слідстві в протоколі допиту ОСОБА_8 в якості обвинуваченого ОСОБА_2 визнавав свою вину частково та не заперечував той факт, що він разом з ОСОБА_3 підробив документи з метою привласнити кошти та викинув   договір №176 , а в звіті показав, щоб сховати факт нестачі, нібито аванс внесений за ліжко повернутий замовнику. Ліжко брав із складу магазину. Отримані гроші в сумі 550 грн в касу магазину не здавав, а передав ОСОБА_3, (а.с.91-93).

А тому невизнання вини ОСОБА_2 в скоєні зазначених вище злочинів   суд розцінює як намагання уникнути від   відповідальності за скоєне .

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_8 в   привласнені чи розтраті чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в його віданні вчинено за попередньою змовою групою осіб, а тому суд кваліфікує його дії за ст.. 191 ч.3 КК України, Доведена вина ОСОБА_2 в скоєні підроблення документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою , громадянином - підприємцем, організацією і який надає право чи звільняє від обов'язків з метою використання його як підроблювачем , так і іншою особою вчинене за попередньою змовою групою осіб і кваліфікує його дії за ст.. 358 ч.2 КК України, .доведена   вина ОСОБА_2 в використанні завідомо підробленого документу., а тому його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, відшкодована шкода шляхом повернення привласнених коштів, а тому ці обставини суд відносить до таких ,що пом'якшують покарання ОСОБА_8

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_8 судом не встановлено.

Суд не може визнати як обтяжуючу покарання обставину скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб оскільки ця обставина є кваліфікуючою обставиною скоєного злочину.

А тому, оцінюючи всі обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі, але відповідно до ст.. 75 КК України від покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком.

Речові докази по справі - бухгалтерські документи зберігати при кримінальні справі. Кошти в сумі 620 грн, що знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку Козятинського рв умвс повернути потерпілій ОСОБА_4

По справі потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 650 грн та моральної шкоди в сумі 1000 грн та витрат за надання юридичної допомоги в сумі 500 грн.

Суд вважає, що відповідно до ст..1166,1167 ЦК України та з урахуванням моральних

страждань, які зазнала ОСОБА_4 , а також з урахуванням повернення підсудним ОСОБА_2. добровільно коштів в сумі 620 грн, позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 400 грн та 500грн за надання юридичної допомоги.

Керуючись ст.ст.323,324, КПК України, суд,-

ЗАС У ДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним, в скоєні злочинів, передбачених ст.хт. 191 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України та призначити покарання: за ст.. 191 ч.3 КК України - 4 роки обмеження волі з позбавленням права займатись торгівельною діяльністю та з позбавленням права виконувати роботи, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 ( один) рік.

За ст.. 358 ч.2 КК України - 2 (два ) роки обмеження вол, за ст.. 358 ч.3 КК України - 1 ( один ) рік обмеження волі

Відповідно до ст.. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 ( чотири ) роки обмеження волі з позбавленням права займатися торгівельною діяльністю та з позбавленням права виконувати роботи, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком один рік   .

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два ) роки

На підставі ст.76 п.3 КК України ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 -підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 400 грн та 500 грн за надання юридичної допомоги, а всього 900 грн. (дев'ятсот) грн..

Речові докази по справі - бухгалтерські документи - залишити біля кримінальної справи.

Повернути ОСОБА_4 620 грн. (шістсот двадцять грн. ), що знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку Козятинського РВ УМВС. Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом 15 днів після проголошення.