АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/5674/14 Головуючий 1 інст. - Волчек О.О.

Справа № 2/628/461/14 Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Категорія : відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Пономаренко Ю.А.,

суддів - Кокоші В.В., Шевченко Н.Ф.

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОН Клінік Харків» на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОН Клінік Харків» про стягнення матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з неякісним наданням медичних послуг,-

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 році ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з ТОВ «ОН Клінік Харків» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 4150 грн. та моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він є інвалідом ІІ групи, страждає на внутрішній геморой, у зв'язку з чим звернувся для лікування до ТОВ «ОН Клінік Харків», з яким 31 травня 2012 р. був укладений договір на надання платних медичних послуг. Відповідно до п. 1.1 відповідач повинен був надати йому комплекс медичних послуг, які, включають в себе амбулаторне обстеження та лікування, а він повинен сплатити дані послуги.

В позові вказував, що він виконав вимоги, передбачені договором, сплативши послуги щодо лікування, виконав всі рекомендації лікаря та медперсоналу, вчасно з'являвся на обстеження та лікування. Позивач посилався також на те, що після проведення повного лікування він не відчув себе краще, а з кожним днем йому ставало все гірше. Він звертався до представників відповідача, але йому роз'яснили, що його больові симптоми з часом зникнуть. 08.04.2013 року позивач звернувся до Харківської міської клінічної лікарні № 2 та 12.11.2013 року позивачу вказаним лікувальним закладом було проведено операцію. Крім того, позивач вказував, що неодноразово звертався до відповідача, щоб йому повернули гроші з неякісне проведення лікування, але в добровільному порядку домовитися не вдалося. Також зазначав, що внаслідок дій відповідача йому була причинена моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він переніс через неякісно надані медичні послуги, перенесений емоційний стрес та погіршення самопочуття.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ОН Клінік Харків» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4150 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ОН Клінік Харків» подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вказує на те, що рішення незаконне та необґрунтоване та вважає його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Приймаючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що проведена відповідачем процедура латексного легування гемороїдальних вузлів була проведена неякісно, що потягнуло за собою ускладнення, звернення позивача до інших медичних закладів та подальше тривале лікування та операційне лікування гемороїдальних вузлів, у зв'язку з чим останньому було завдано моральних страждань, а тому правильно стягнув на її користь матеріальну та моральну шкоду.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам, викладеним в Постанові Пленуму Верховного Суду України Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Матеріали справи містять дані про те, що 31 травня 2012 р. між ТОВ «ОН Клінік Харків», як клінікою, в особі його директора ОСОБА_3 ., та пацієнтом ОСОБА_2 було укладено договір про надання платних медичних послуг, відповідно до умов п.1.1. якого, предметом договору є надання пацієнту комплексу медичних послуг, які включають у себе амбулаторне обстеження, а пацієнт оплачує надані послуги згідно прейскуранту цін.

Згідно п.2.3.3. договору клініка зобов'язана інформувати пацієнта про результати обстеження, наявності захворювання, його діагнозі, прогнозі, про можливі варіанти медичного втручання, можливих ускладненнях та наслідках, майбутнє лікування, перебіг захворювання, результати лікування, зміни у плані лікування. Відповідно до п.4.1. договору, клініка несе відповідальність перед пацієнтом за неналежне виконання обов'язків взятих на себе у вказаних у договорі відповідно до діючого законодавства України.

Клініка звільняється від відповідальності при виникненні ускладнень в результаті надання послуг у випадку порушення пацієнтом п.2.1.4 договору; відмови пацієнта від необхідного комплексу досліджень та/або лікування, при порушенні пацієнтом обов'язків передбачених договором. Як зазначене у п.2.1.4 договору, пацієнт зобов'язаний до призначення курсу лікування повідомити лікуючому лікарю всі відомості про наявність у нього захворювань, протипоказань до застосування яких-небудь ліків або процедурні а також інформація, яка впливає на лікування підтвердити власну відповідальність за повноту та достовірність наданої інформації шляхом підпису у медичній карті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Он Клінік Харків» має ліцензію з медичної, практики зі строком дії з 19.04.2012 р.. з датою видачі 14.06.2012 р.

Згідно виписки від 29.11.2013 р. з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2, повний діагноз (основне захворювання та ускладнення): внутрішній геморой II ст., ускладнений кровотечею. У короткому анамнезі, діагностичних дослідженнях, перебігу хвороби, проведеному лікуванні, стані при направленні, при виписці зазначене: проведене етапне комплексне лігіровання внутрішніх гемороїдальних вузлів: 22.12.12 р. 05.01.2013р 17.01.13р.,30.01.2013 р. Позивачем була здійснена оплата до каси відповідача.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста Харківської міської клінічної лікарні №2 від 8.04.2,013 р. у хворого ОСОБА_2 встановлений діагноз: комбінований геморой, стан після латексного легування гемороїдальних вузлів.

Згідно консультаційного висновку від 7.08.2013 р. спеціаліста Харківської міської клінічної лікарні №2 ОСОБА_4 у хворого ОСОБА_2 встановлений діагноз: комбінований геморой ускладнений випаданням вузлів, кровотечею, вказано: оперативне лікування у плановому порядку..

Згідно виписки з медичної картки від 18.1 1.2013 р. Харківської міської клінічної лікарні №2 стаціонарного хворого ОСОБА_2 лікар ОСОБА_5 повний діагноз: комбінований геморой, ускладнений випаденням вузлів, кровотечею.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста Харківської міської клінічної лікарні № 2 ОСОБА_5 від 10.01.2014 р. у ОСОБА_2 стан після латексного легування, гемороектомії по Мілігану-Моргану.

На хворого ОСОБА_2 відповідачем заведена медична картка амбулаторного хворого № 2/10021, де вказано, що «с больным проведена беседа о диагнозе, предполагаемом лечении, об особенностях режима в процессе лечения, возможных осложнениях». Крім того, вказано «о характере лечения, особенностях режима, осложнениях осведомлен. На лечение согласен», і міститься підпис ОСОБА_2

З наданих медичних документів: направлення ОСОБА_2 на патологогістологічне дослідження від 9.04.2012 р.; дослідження від 18.04.2012 р. протоколу спіральної комп'ютерної томографії органів брюшної полості; ірігоскопія, що він проходив обстеження.

З 19.08.І013 р. ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; оскарження неправомірних дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.

Згідно ст.8 вказаного Закону держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації. їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров'я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди на підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України здійснюється за умови наявності шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та противоправною поведінкою заподіювача та вини.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням; діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В силу ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частина 4 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Судом першої інстанції вірно встановлений факт здійснення лікарем відповідача латексного легування гемороїдальних вузлів позивачу та оплати позивачем відповідачу 4150грн. за надані ним медичні послуги

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що медична послуга, яка надана позивачу відповідачем, має істотний недолік, оскільки в період з 22 грудня, 5 січня, 17 січня, 30 січня 2012 року відповідачем були виконані роботи по латексному легуванню гемороїдальних вузлів позивачу з певними недоліками, оскільки подальше його лікуванні в іншому медичному закладі було з діагнозом: «комбінований геморой, стан після латексного легування гемороїдальних вузлів». На час винесення рішення недоліки безпосередньо відповідачем усунути не були.

Доказів на спростування доводів позивача про неякісне надання послуг у відповідності до ст.60 ЦПК України, відповідач як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції не надав. Тому правильний висновок суду, що відповідачем не було надано суду жодного доказу у спростування доводів позивача.

Сторонами по справі не були заявлені клопотання про призначення експертизи і тому суд при ухваленні рішення правильно виходив з письмових висновків інших лікарів, які оглядали та лікували пацієнта, а також висновків спеціалістів.

З підстав наведеного вірні висновки суду, що проведена відповідачем процедура латексного легування гемороїдальних вузлів була проведена неякісно, що потягнуло за собою ускладнення, звернення позивача до інших медичних закладів та подальше тривале лікування та операційне лікування гемороїдальних вузлів.

Також у рішенні суд вірно звернув увагу на факт того що, на момент укладення договору з позивачем у відповідача не було цивільної правоздатності, оскільки відповідно до ч.3 ст. 91 ЦК України та ст.33 Закону України «Про охорону здоров'я», медична допомога надається закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги, згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, а як вбачається з матеріалів справи, ліцензія відповідачу була видана 14.06.2012 р., тобто після укладеного 31.05.2012 р між позивачем та відповідачем Договору.

Також правильні висновки суду 1 інстанції, що посилання відповідача на те, що латексне легування гемороїдальних вузлів не може бути причиною розвитку «комбінованого геморою» не підтверджено відповідними доказами.

Суд 1 інстанції правильно вважав доведеним причинний зв'язок між протиправними діями відповідача внаслідок неякісно наданої медичної послуги та завданою відповідачеві матеріальної шкоди у розмірі вартості лікування і тому вірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача завданої неякісним лікуванням шкоди в розмірі 4150 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної немайнової шкоди.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач зазнав моральних страждань у зв'язку з пошкодженням здоров'я, а тому суд 1 інстанції обґрунтовано, із засад розумності, виваженості та справедливості стягнув з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3000грн, що відповідає вимогам ст.23 ЦК України, викладеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року з подальшими змінами та доповненнями "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.

Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, ст.ст. 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОН Клінік Харків» відхилити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -