АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/5872/14 Головуючий 1 інст. Задорожний М.І.
Справа №638/886/14-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,
суддів колегії - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про зняття з квартири статусу службової та зобов'язання вчинити дії,-
в с т а н о в и л а:
В січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області про зняття з квартири статусу службової та зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_1; зобов'язати Головне управління Міндоходів у Харківській області зняти з квартири АДРЕСА_1 статусу службової; стягнути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 243, 60 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він з 1996 року проходив службу в органах Державної податкової адміністрації України. У травні 1999 року наказом ДПА України від 18 травня 1999 р. №476-0 він був відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження ДПА в Харківській області. У зв'язку з переводом його для подальшого проходження служби у розпорядження ДПА у Харківській області та необхідністю забезпечення його житлом, йому було надано службову квартиру АДРЕСА_1.
Вказана квартира включена до числа службових житлових приміщень ДПА в Харківській області рішенням Дзержинського РВК м. Харкова №124/51 від 11.07.2000р. На підставі клопотання ДПА в Харківській області від 20.07.2000 року № 10952/10/01-205 та рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради від 15.08.2000 р. №213-13 «про надання йому службової п'ятикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 йому видано ордер №73/00 від 21.08.2000 р. на право заняття вищевказаної квартири. В травні 2012 року його було звільнено з податкової міліції органів державної податкової служби у зв'язку з виходом на пенсію. На час звільнення його з органів державної податкової служби України його стаж роботи становив в органах ДПА України понад 14 років зокрема, проходження служби у розпорядженні ДПА у Харківській області складає 12 років. Під час і після виходу на пенсію позивач прожив і проживає по теперішній час у зазначеній квартири.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вважає його незаконним і необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить вищевказане рішення скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обґрунтовано виходив з того, що чинним законодавством не передбачено порядок вирішення спору шляхом примусової зміни статусу житла судовим рішенням і тому суд не має правових підстав зобов'язувати виконавчий комітет міської ради виключити спірну квартиру із числа службових.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, відповідають фактичним обставинам по справі, вимогам діючого законодавства.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 проходив службу в органах Державної податкової адміністрації України, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ЖК Української PCP, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в народних депутатів.
Рішенням Виконавчого комітету Дзержинської районної ради м.Харкова №11 від 11.07.2000 року квартира АДРЕСА_1 включена в число службової житлової площі Державної податкової адміністрації у Харківській області, правонаступником якої на теперішній час виступає ГУ Міндоходів.
На підставі клопотання Державної податкової адміністрації в Харківській області від 20.07.2000 року №10952/10/01-205 та рішення виконавчого комітету Київської м. Харкові ради від 15.08.2000 року №213-13 «про надання ОСОБА_3 п'ятикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 позивачу видано ордер №73/00 від 21.08.2000 р. на право заняття вищевказаної квартири.
Відповідно до ордера від 21.08.2000 р. №73/00 ця службова квартира була надана ОСОБА_3 на сім'ю у складі двох осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається тільки на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до п.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року №2482-ХІІ квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.
З листа Головного управління мін доходів у Харківській області вбачається, що рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ від 24.05.2011 року, Ухвалою Апеляційного суду Харківської області, рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.09.2010 року по справі за позовом Державної податкової адміністрації у Харківській області до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, ОСОБА_3, Харківської міської ради Харківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про приватизацію, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в Харківському БТІ за державою в особі Верховної ради (користувач Державна податкова адміністрація у Харківській області) та належить Державній податкові адміністрації у Харківській області, розпорядження про приватизацію зазначеної квартири визнано протиправним та скасовано.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЖК Української РСР жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.
Частиною 1 ст. 5 ЖК Української РСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Згідно з ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Відповідно до п. 6 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37, установлено процедуру виключення жилого приміщення з числа службових. Так, указане виключення провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Пунктом 3.5 Положення про порядок забезпечення жилими приміщеннями працівників Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 02.08.2013 року №318 передбачено, що виключення жилого приміщення з числа службових проводиться на підставі клопотання органу доходів і зборів до органу місцевого самоврядування, за умови отримання погодження Міністерства доходів і зборів України.
Судова колегія погоджується з висновками суду 1 інстанції, що порушення питання про виключення жилого приміщення із числа службової є правом, а не обов'язком відповідача і лише за умови погодження Міністерства доходів і зборів України.
Головне управління Міндоходів у Харківській області не вважало необхідним ставити перед виконавчим комітетом питання про виключення жилого приміщення із числа службових.
Тому, судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що чинним законодавством не передбачено порядок вирішення спору шляхом примусової зміни статусу житла судовим рішенням і тому у суду немає правових підстав зобов'язувати виконавчий комітет міської ради виключити спірну квартиру із числа службових.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч. ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -