АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/5374/14 Головуючий 1 інст. - Єфіменко Н.В.
Справа №2018/9969/2012 Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Категорія: інші
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого- Пономаренко Ю.А.,
суддів - Шевченко Н.Ф., Швецової Л.А.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя за заявою ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду та скасування арешту рахунків, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення способу виконання рішення суду, скасування арешту рахунків. Просив щомісячно стягувати за виконавчим провадженням №41990561 суму в розмірі 10-15% з його пенсії, а також скасувати арешт коштів на рахунках заробітної та пенсійної карток НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що за рішенням Київського районного суду м.Харкова від 18.10.2013р. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження №41990561 по стягненню з нього на користь ОСОБА_2 коштів у загальній сумі 80088,82 грн. 25.04.2014р. державним виконавцем накладений арешт на рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк», на які нараховується його заробітна плата та пенсія, що позбавляє його джерел існування.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2014 року заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду та скасування арешту рахунків задоволено частково, арешт рахунків НОМЕР_2 та НОМЕР_1, відкритих на ім'я ОСОБА_1 у ПАТ КБ «Приватбанк» скасовано, в задоволенні заяви в частині встановлення способу виконання рішення відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у сумі 243,60 грн..
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою суду, вважає її ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить її скасувати в частині відмови встановлення способу виконання рішення.
Не погодившись з ухвалою суду 1 інстанції, апелянт ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що не погоджується з вказаною ухвалою суду, вважає, що суд при постановленні ухвали неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та вважає її ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду 1 інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування арешту рахунків в ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритих на ім'я ОСОБА_1 відмовити.
Також не погодившись з ухвалою суду 1 інстанції Київський ВДВС ХМУЮ подав апеляційну скаргу в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою суду, вважає її ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить її скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 про скасування арешту рахунків в ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритих на ім'я ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 та скасовуючи арешти на розрахункові рахунки заявника, суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з того, що зазначені рахунки не є депозитними, накопичувальними, а кошти, що нараховуються на них є єдиними джерелом існування боржника.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду 1 інстанції, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Матеріали справи містять дані про те, що на підставі рішення Київського районного суду м.Харкова від 18.10.2013р. з ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя стягнуто 1/2 частина спільних сумісних коштів подружжя у сумі 79037 грн., компенсація різниці вартості майна у сумі 189,32 грн., судовий збір у сумі 862, 50 грн., а усього 80088, 82 грн.
На виконання вказаного рішення судом 13.01.2014р. виданий виконавчий лист 2018/9969/2012.
Постановою державного виконавця від 14.01.2014р. відкрито виконавче провадження і в порядку ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- ХІУ (далі: ЗУ № 606-ХІУ) боржнику наданий строк для самостійного виконання рішення суду.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог, викладених у виконавчому документі, постановою державного виконавця від 10.02.2014р. накладений арешт на його майно в межах суми боргу.
Постановою державного виконавця від 11.04.2014р. за заявою боржника, в порядку ст.35 ЗУ № 606-ХІУ, відкладено провадження виконавчих дій до 21.04.2014р. для самостійного виконання боржником судового рішення .
Постановою державного виконавця від 25.04.2014р. накладений арешт на всі кошти, що містяться на всіх належних ОСОБА_1 рахунках в ПАТ КБ «Дельта-Банк» та ПАТ КБ «Приватбанк».
З наданої боржником у судовому засіданні суду 1 інстанції довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 23.06.2014р. вбачається, що вказані вище рахунки на ім'я ОСОБА_1 є такими, на які нараховуються пенсійні виплати та заробітна плата.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що оскільки зазначені рахунки не є депозитними, накопичувальними, а кошти, що нараховуються на них є єдиними джерелом існування боржника, то є підстави для скасування арешту, накладений на них державним виконавцем.
Відповідно роз'яснень, наданих Пленумом ВСУ в п.10 Постанови N14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003р., при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.373 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З наданих боржником копій медичних документів не вбачається хвороби, яка б зумовила зміну порядку виконання. Так, з виписки №514 від 21.02.2014р. вбачається перебіг виявленого захворювання протягом декількох років, даних про встановлення факту непрацездатності боржника під час виконавчого провадження, привласнення йому групи інвалідності, тощо - суду не надано.
З урахуванням викладеного, судом 1 інстанції зроблений правильний висновок, що посилання боржника на необхідність зміни порядку виконання за його хвороби не є доведеними, а тому - відмовляє в задоволенні вимог про зміну визначеного ст.68 Закону України № 606-ХІУ способу виконання рішення суду.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -