АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/5679/14

Справа №635/3129/14-ц Головуючий 1 інст. Березовська І.В.

Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого- Пономаренко Ю.А.,

суддів - Швецової Л.А., Шевченко Н.Ф.

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення порушеного права,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поновлення порушеного права. В обґрунтування позову зазначав, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності: йому в 273/1000 частках, ОСОБА_3 в 236/1000 частках, та ОСОБА_2 в 491/1000 частках. Родина ОСОБА_2 чинить йому перешкоди та порушує його права, а саме: запирає спільну хвіртку, у зв'язку з чим, він не має можливості пройти у спільне подвір'я; випускає собаку бійцівської породи у подвір'я, що позбавляє його можливості пройти до своєї частини будинку, при цьому їх собака пошкодила сітку на його воротах; належний ОСОБА_2 каналізаційний люк розташований у спільному дворі на проїзній частині до його ділянки та виступає на 0,2 м, що робить неможливим заїзд у його двір; вода з даху їх будинку, під час опадів, зливається у спільне подвір'я перед його хвірткою, внаслідок чого утворюється велика калюжа, що позбавляє його можливості пройти до себе у двір; 22 вересня 2013 року ОСОБА_2 без його згоди встановив металеві опори під кришу їх сараю, що робить неможливим заїд транспорту на його ділянку та порушує протипожежні та технічні норми. На його зауваження з приводу цього члени сім'ї ОСОБА_2 не реагують, виражаються на його адресу нецензурною лайкою, застосовують щодо нього фізичний влив. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив відновити його порушене право.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з вказаним рішенням суду, вказує на те, що рішення незаконне та необґрунтоване та вважає його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог обґрунтовано виходив з того, що позивачем не був доведений в суді причинний зв'язок між наслідками у виді погіршення стану сітки на його воротах, та діями відповідачів, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності інших вимог позивача.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч. І ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 в 273/1000 частках та ОСОБА_2 в 491/1000 частках.

Порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 листопада 1999 року. ОСОБА_1 на належні йому 237/1000 часток будинку виділено у користування земельну ділянку під гаражем літ. «Б» площею 24 кв.м, частину земельної ділянки з будинком площею 3020 кв.м. ОСОБА_2 на належні йому 491/1000 частин будинку виділено у користування земельну ділянку з будинком площею 244 кв.м. с гаражем літ. «Ж» та літньою кухнею площею 45 кв.м., з городом, вбиральнею та душем площею 399 кв.м. В спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишена частина двору площею 80 кв.м, а також підхід до каналізаційної ями «К» площею 10 кв.м.

Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позивача про порушення відповідачем його прав, а саме що ОСОБА_2 запирає спільну хвіртку, у зв'язку з чим, він не має можливості пройти у спільне подвір'я; випускає собаку бійцівської породи у подвір'я, що позбавляє його можливості пройти до своєї частини будинку, при цьому їх собака пошкодила сітку на його воротах не обґрунтовані та недоведені.

Крім того, позивачем у відповідності до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження того, що належний ОСОБА_2 каналізаційний люк, розташований у спільному дворі на проїзній частині до його ділянки та виступає на 0,2 м, що робить неможливим заїзд у його двір та доказів того, що наявність у подвір'ї каналізаційного люку, металевих стовпчиків, що підпирають дах гаражу, а також виведеної ринви для водовідводу з даху прибудови на спільне подвір'я, порушують його права.

Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження утримання відповідачем собаки, а також пошкодження сітки забору саме собакою відповідача.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду 1 інстанції про безпідставність доводів позивача про перешкоди в доступі до спільного подвір'я через зачинення відповідачем хвіртки, оскільки, як пояснив в судовому засіданні сам позивач, ним були встановлені власні ворота з хвірткою, через які він має доступ до подвір'я. З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -