АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
04 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кирилюк Г.М.,
суддів: Вербової І.М., Прокопчук Н.О.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроБас», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року, -
встановила:
03 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви від 08 квітня 2013 року просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроБас» ( надалі - ТОВ «ЄвроБас») на її користь 21 064, 66 грн. матеріальних збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( надалі - ДТП), що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Також просила стягнути з відповідача вартість проведеного експертного дослідження в сумі 950 грн. та судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 02 березня 2012 року по вул. Харківське шосе, 48 в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілем «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого її автомобілю було завдано механічні пошкодження.
Винною в ДТП особою визнано водія ОСОБА_4, який перебував у трудових обов'язках з ТОВ «ЄвроБас».
Зазначила, що Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», з якою власник транспортного засобу марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 уклав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виплатила страхове відшкодування в сумі 13 930,64 грн., а ОСОБА_2 відшкодував передбачену договором страхування франшизу в сумі 510 грн., всього 14 440 ,64 грн.
Оскільки виплаченої страховиком суми недостатньо для якісного відновлення її пошкодженого автомобіля, вартість якого відповідно до звіту «ПП ОСОБА_5» №281 від 03.10.2012 р. становить 35505,60 грн., просила позов задовольнити.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.
Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції не надав оцінки наданому позивачем звіту № 281 від 03 жовтня 2012 року про визначення вартості матеріального збитку, не сприяв всебічному та повному з`ясуванню обставин справи, не роз'яснив відповідачу наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій, в тому числі щодо подання клопотання про призначення у справі судової експертизи, чим допустив порушення норм процесуального права.
Крім цього, при ухваленні рішення судом не враховано вимоги ст. 1194 ЦК України, яка передбачає забезпечення повного відшкодування заподіяної потерпілому шкоди, якщо сума виплаченого страхування є недостатньою.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 березня 2012 року по вул. Харківське шосе, 48 в м. Києві сталася ДТП за участю застрахованого транспортного засобу марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілем «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП, яка мала місце 02 березня 2012 року.
Транспортний засіб марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, є власністю ОСОБА_2 та на момент ДТП перебував в користуванні ТОВ «ЄвроБас», з яким водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах.
Відповідальність особи за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» відповідно до полісу «АВ /1356903 від 09.11.2011 р.
Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, за умовами вказаного договору становить 50 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору страховик перерахував позивачу відповідно до страхового акту 2890ГО/Ф12 від 04.09.2012 р. страхове відшкодування на загальну суму 13 930,64 грн. (а.с.37).
Обґрунтовуючи позовні вимоги до володільця транспортного засобу, з вини працівника якого сталася ДТП, позивач посилався на те, що вказаної суми недостатньо для якісного відновлення автомобіля.
Відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_5 від 03.10.2012 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Infiniti FX 35, реєстраційний НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, з урахуванням технології ремонту, вартості нормо години та запчастин ТОВ «ВіДі Ліберті» складає 35 505,60 грн. (а.с.13).
Відмовляючи в задоволенні вказаного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач погодилась отримати страхове відшкодування у визначеному страховиком розмірі, рішення останнього в частині здійснення страхової виплати не оскаржувала. Доводи в тій частині, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою становить 21064,66 грн. є недоведеними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Статтею 1166 ЦК України передбачено обов'язок особи, винної в заподіянні шкоди, відшкодувати її в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1194 ЦК України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).
За змістом вказаних правових норм питання про відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування.
Статтею 3 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи, що полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівАВ/1356903 застраховано відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу, ліміт відповідальності якої за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., правові підстави для відшкодування позивачу різниці між фактичним розміром шкоди в сумі 35 505,60 грн. та страховою виплатою в сумі 13 930,64 грн. за рахунок відповідача ТОВ «ЄвроБас» відсутні.
З огляду на викладене, за відсутності позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права в частині не прийняття до уваги наданих позивачем доказів на підтвердження дійсного розміру заподіяних збитків є необґрунтованими.
Оскільки відповідно до ст.1194 ЦК України відповідальність особи, яка застрахувала свою відповідальність, настає лише у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, підлягають відхиленню також доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм матеріального права.
Судове рішення першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313 -315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
судді:
Справа № 22-ц/796/9958/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Пасинок В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.