ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2007 р. Справа № 6/673
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гуртовенко Р. М. (довіреність від 09.11.2006 року), Папірний М.І. - директор, - були присутні в засіданні суду 26.12.2006р.
від третьої особи: не з'явився
від прокуратури: Сидоренко О. П. (посвідчення № 45 від 27.05. 2004 року),
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Надра-М", смт. Нова Борова, Володар - Волинський район Житомирська область
на рішення господарського суду Житомирської області
від "20" червня 2006 р. у справі № 6/673
за позовом Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Донецького державного спецкомбінату, м. Донецьк
до Приватного підприємства "Надра-М", смт. Нова Борова, Володар - Волинський район Житомирська область
третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Парітет- 2000", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 32074,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2006 року у справі №6/673 позов Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Донецького державного спецкомбінату до приватного підприємства "Надра-М", задоволено. Стягнуто з відповідача: на користь Донецького державного спецкомбінату - 32074,80 грн. витрат, в доход Державного бюджету України - 320,75 грн. державного мита, на користь ДП "Судовий інформаційний центр - 118 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Надра-М" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема скаржник вказав, що висновок суду, що ПП „Надра-М” є власником металобрухту і відповідно до п.9 Постанови Кабінету Міністрів України №813 від 02.06.2003р. „Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел у незаконному обігу” зобов’язаний компенсувати витрати пов’язані з обстеженням, охороною, перевезенням, тимчасовим зберіганням, знешкодженням радіонуклідних джерел, позбавлений правових підстав та не відповідає дійсності.
Скаржник зазначив, що між ПП „Надра-М” та ТОВ „Парітет-2000” укладено договір купівлі-продажу металобрухту №26/01-05 від 26.01.2005р. Акт приймання-передачі металобрухту від продавця до покупця, накладну про приймання товару №28/04-05-П оформлено 28.04.2005р.
Таким чином, власником металобрухту, у якому виявлено радіонуклідні фрагменти є не відповідач по справі – ПП „Надра-М”, а ТОВ „Парітет-2000”, і саме дана особа має бути компенсатором витрат пов’язаних з обстеженням, охоронною, перевезенням, тимчасовим зберіганням та знешкодженням радіонуклідних джерел.
Також, скаржник вказав, що суд першої інстанції не врахував той важливий факт, що між позивачем та третьою особою по справі – ТОВ „Парітет-2000” укладено правочин, за яким останній прийняв на себе зобов’язання щодо оплати витрат пов’язаних з транспортуванням та захороненням радіоактивного лому, компенсацію яких оскаржуваним рішенням суд поклав на ПП „Надра-М”.
Крім того, скаржник зазначив, що Донецький державний Спецкомбінат згідно Статуту є самостійною юридичною особою, яка має право займатися незабороненими видами господарської діяльності і не є органом виконавчої влади. Те, що зазначена юридична особа – Донецький державний Спецкомбінат, заснований на державній власності і підпорядковується Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, в контексті викладених позицій діючого рішення Конституційного Суді, не дає повноважень органам прокуратури звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі даного підприємства.
Представники скаржника були присутні в судовому засіданні 26.12.06р., підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають оскаржуване рішення необґрунтованим, просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні позову – відмовити.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про неможливість забезпечити явку свого уповноваженого представника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів, викладених в скарзі, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Зокрема, позивач вказав, що власником металобрухту у якому виявлено радіонуклідні фрагменти є ПП „Надра-М”, вважає, що перехід права власності на металобрухт до ТОВ „Паритет-2000” на підставі договору №26/01-05 від 26.01.05р. не відбувся, оскільки немає акту прийому-передачі.
Також, позивач вказав, що згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор самостійно визначає у чому полягає порушення інтересів держави.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини відсутності не сповістив, хоча про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
У квітні 2005 року позивач виконав роботи з сортування металобрухту, який надійшов 17.04.05 у вагоні №64685118, квитанція №32100952 на ВАТ "ММК ім. Ілліча", а також відбору радіаційного лому, транспортування його на Донецький ДСК для тимчасового зберігання, підготовки до захоронення, транспортування для захоронення та захоронення радіаційного металобрухту.
Зазначений вагон з металобрухтом надійшов зі станції Нова Борова. Відправник вантажу ПП "Надра-М" (смт. Нова Борова Житомирської області, вул.Лісова 52), одержувач вантажу –ТОВ “Парітет-2000”.
При обстеженні вагону спрацював РКС-02 "Кордон”, показники - 25,3 мкР/г. 20.04.05р. при додатковому радіаційному обстеженні залізничного вагону №64685118 комісією з представників виконавчої влади, фахівців органів СЄС, Мінекоресурсів встановлено, що доза гама-випромінювання впритул до вагону - 110 мкР/г., у центральній частині вагону потужність дози склала 60 мкР/г (допустима норма 50 мкР/г). На відстані 1 м від вагону доза випромінювання склала 13 –15 мкР/г, що не перевищує допустиму норму. За висновками комісії зазначений вагон з металобрухтом було визнано радіоактивно небезпечним об'єктом, про що складено відповідний акт. Комісією було запропоновано вирішити питання по проведенню робіт по вилученню радіоактивно небезпечного лому силами спеціалістів Донецького спецкомбінату.
При сортуванні металобрухту у вагоні виявлено два радіонуклідних фрагменти чорного металу загальною вагою 640 кг, про що складено протокол №10 від 22.04.05р.
Дані фрагменти вилучені Донецьким ДСК і проведені роботи по їх транспортуванню, зберіганню та захороненню. Згідно калькуляції та підтверджуючих документів про здійснені витрати, які долучені до матеріалів справи, загальна сума витрат склала 32074,80грн., які пред’явленні до стягнення з власника лому - ПП “Надра-М”.
Вагон з металобрухтом був поставлений ПП “Надра-М” для ТОВ “Парітет-2000” на підставі договору №26/01-05 від 26.01.05р. Пунктом 3.6 договору передбачено, що датою переходу права власності від "Продавця" (ПП "Надра-М") до "Покупця” (ТОВ "Парітет-2000") є дата виписки заводського акту прийому - передачі. Оскільки при обстеженні вагону спрацював РКС-02 "Кордон”, акт прийому - передачі не складався, отже, перехід права власності на лом на момент виникнення спірних правовідносин не відбувся. Такий акт був складений лише 28.04.05р., тобто після вилучення радіаційного металу вагою 640 кг.
Таким чином, господарський суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що на момент вилучення радіоактивного лому і виконання позивачем робіт по його знешкодженню власником металобрухту, що знаходився у вагоні №64685118 було приватне підприємство „Надра-М”.
Відповідно до ст..328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Статтею 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України "Про металобрухт" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом, повинні забезпечити контроль за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою відповідно до законодавства.
Статтею 16 вказаного Закону передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, несуть цивільно-правову відповідальність згідно з чинним законодавством.
Пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України №813 від 02.06.03 “Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу” передбачено, що в разі встановлення власника радіонуклідного джерела витрачені кошти на проведення заходів щодо обстеження, охорони, перевезення, тимчасового зберігання, знешкодження радіонуклідних джерел стягуються з нього на користь відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством. Однак, такий порядок чинним законодавством не встановлений.
Відповідно до статуту Донецький державний спецкомбінат заснований на державній власності, підпорядкований Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і входить до складу Українського державного обєднання “Радон”. Приймання, транспортування, переробка, тимчасове зберігання та захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання відноситься до предмету діяльності комбінату.
Пунктом 5.1 ст. 5 статуту позивача передбачено, що підприємство реалізує свої послуги за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством – за фіксованими цінами.
Місцевим господарським судом встановлено, що кошти з бюджету для проведення заходів по знешкодженню виявлених у вагоні радіоактивних фрагментів не виділялись, а тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно зазначив, що затрати, які понесені Донецьким ДСК підлягають стягненню з відповідача, як власника металобрухту, на користь позивача.
Той факт, що роботи Донецьким ДСК проводились згідно листа ТОВ «Парітет – 2000» від 19.04.05р. про гарантування оплати витрат, пов’язаних із утилізацією радіаційного металу, не свідчать про обов’язок останнього відшкодувати вартість робіт по транспортуванню та захороненню радіаційного лому. «Парітет – 2000» не набуло права власності на металобрухт станом на 19.04.05р. і не могло розпоряджатися власністю ПП «Надра-М», тобто до складання акту прийому –здачі металобрухту.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Таким основним законом і є Закон України „Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року, відповідно до статті 1 якого до кола об'єктів прокурорського нагляду за додержанням законів в Україні належать, зокрема, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи державного і господарського управління та контролю, місцеві Ради, їх виконавчі органи, військові частини, політичні партії, громадські організації, підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності.
Статтею 20 цього ж Закону передбачено, що при виявленні порушень закону в діяльності зазначених органів та організацій, їх посадових осіб прокурор або його заступник у межах наданої компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Згідно до ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено зокрема звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Таким чином, прокурор (заступник прокурора) вправі подати позов в інтересах держави в особі відповідного міністерства, за наявності в органу, що зазначається позивачем, статусу юридичної особи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Рішення господарського суду Житомирської області від 20 червня 2006 року у справі №6/673 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни – немає.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20 червня 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Надра-М" (смт. Нова Борова, Володар - Волинського району Житомирської області) - без задоволення.
2. Справу №6/673 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 7 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4- третій особі
5,6- прокуратурам Маріупольській міжрайон. природоох. ти Житомирської обл.
7- в наряд