Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/6325/13-ц
Провадження № 2/270/221/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2014 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Мізерній О. В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається", -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2013 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається", на обґрунтування якого зазначено, що позивача є рідною донькою відповідача, й з 01.09.2013 року вона навчається в Донецькому державному університеті управління за спеціальністю «Менеджмент». У зв'язку із навчанням на денній формі, позивач не має можливості працювати та потребує кошти для навчання, матеріальної допомоги на харчі та одяг. На даний момент вона фактично знаходиться на утриманні своєї матері, з якою і проживає. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання на період навчання у розмірі 1/4 частини від його заробітку /доходу/, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду, але не більш ніж по досягненню нею 23-х річного віку або до моменту закінчення навчання 30.07.2017 року /а. с. 1 - 2/.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні змісту її позовної заяви. Просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у період навчання у розмірі 1/4 частини від його заробітку /доходу/, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду, але не більш ніж по досягненню нею 23-х річного віку або до моменту закінчення навчання 30.07.2017 року.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні змісту його заперечень, зареєстрованих під вхідних № 3896/14-вх від 25.02.2014 року, з яких убачається, що позов він вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечать всім правовим нормам, оскільки донька не обґрунтовує позов, не надає належних доказів, а тільки посилається на нормативну базу, а саме: вказуючи, що перебуває на утриманні матері, не доводить розміру доходу останньої; надає довідку на підтвердження факту навчання, з якої вбачається, що фактично навчається вона на денній бюджетній формі навчання. Позивач не зазначає та не враховує, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, який зареєстрований 23.04.2004 року в Макіївському міському відділі РАЦС, від якого він має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, його син ОСОБА_4 має вроджену аномалію розвитку хребта, сколіоз, деформацію грудної клітини, від чого обмежений у русі і потребує на оперативне втручання. У зв'язку із цим його дружина ОСОБА_3 знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, яка потребує на домашній догляд. Це підтверджено довідкою № 59/1019 від 17.07.2013 року, виданою КМУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 міста Макіївки Донецької області». Отже окрім дітей, дружина також знаходиться на його утриманні, а тому він не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачу /а. с. 20/.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог та відповідач при їх невизнанні, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Відповідно до свідоцтва про народження /серії НОМЕР_1/, виданого 21.11.1995 року Гірницьким РАГС, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 21.11.1995 року зроблено відповідний запис за № 641 /а. с. 4/.
Як убачається з довідок, наданих Донецьким державним університетом управління, № 06/1261 від 22.10.2013 року та № 06/1616 від 17.04.2014 року, ОСОБА_1 навчається у Донецькому державному університету управління на 1-му курсі денної /бюджетної/ форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» з 01.09.2013 року. Згідно з навчальним планом дата закінчення навчання 30.06.2017 року /а. с. 5, 72/.
Зі свідоцтва про одруження /серії НОМЕР_2/, виданого Макіївським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції 23.04.2004 року убачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 одружились 23.04.2004 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 23.04.2004 року зроблено запис за № 285 /а. с. 23/.
Згідно свідоцтва про народження /серії НОМЕР_3/, виданого 03.02.2006 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації народжень 19.08.2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 469, та його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а. с. 26/.
Відповідно до свідоцтва про народження /серії НОМЕР_4/, виданого 02.08.2010 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації народжень 02.08.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 502, та його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а. с. 27/.
З відомостей, які містяться у довідці КП "Житловик-2" № 109 від 08.02.2014 року убачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - та має склад сім'ї: дружину - ОСОБА_3, сина ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 /а. с. 28/.
Згідно довідки начальника відділення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 11.02.2014 року, ОСОБА_3 працює на посаді головного спеціалісту відділу з питань обліку та розпорядження державним майном господарських товариств з 04.05.2012 року. З 23.07.2013 року по 22.07.2014 року згідно наказу по особовому складу Регіонального відділення Фонду № 258-к від 19.07.2013 року, вона перебуває у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, яка потребує на домашній догляд, на підставі довідки № 59/1019 про потребу дитини /дитини-інваліда/ у домашньому догляді, виданої 17.07.2013 року КМУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» міста Макіївки Донецької області /а. с. 29/.
З відомостей, які містяться у довідці ПАТ "Шахта імені О. Ф. Засядька" № 196, ОСОБА_2 працює в цьому товаристві з 27.09.2000 року прохідником та його доход за період з 01.08.2013 року по 31.01.2014 року складає 38142,73 гривень, з яких удержано 8385,06 гривень як аліменти /а. с. 30/.
Як убачається з медичних документів, наданих відповідачем, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає на хворобу із діагнозом: вроджена аномалія розвитку хребта, сколіоз, деформація грудної клітини. Він є дитиною - інвалідом й протягом 2012 - 2014 років перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КМУ «Міська лікарня № 9» /а. с. 31 - 52/.
Рішенням Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області, ухваленим 20.02.2006 року у справі № 2-214/06 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - ОСОБА_9 «Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини», з відповідача ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання його сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частина з усіх видив його доходу щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.11.2005 року і до досягнення дитиною повноліття /а. с. 68/.
З довідки, наданої Центрально-Міською районною адміністрацією Макіївської міської ради Донецької області № 397 від 22.04.2014 року, та адресної карти вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає разом із матір'ю ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 /а. с. 70, 71/.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року.
Відповідно до положень частини першої статті 1 та частини першої статті 2 Сімейного кодексу України зміст майнових прав та обов'язків батьків і дітей, а також регулювання майнових відносин між батьками та дітьми визначається зазначеним кодексом.
Положеннями частини першої статті 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, суд виходить з того, що зазначений обов'язок також закріплений нормами Конституції України та відповідно кореспондується з правом будь-якої дитини на отримання аліментів від своїх батьків до досягнення повноліття /стаття 51 Конституції України/.
Як убачається з роз'яснень, наданих у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 25 травня 2006 року батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 Сімейного кодексу України, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Норми права, які містяться у частині першій статті 199 Сімейного кодексу України наголошують, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття /незалежно від форми навчання/, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу /пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"/.
Відповідно до положень частини першої статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і /або/ у частці від заробітку /доходу/ платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином /частина друга статті 200 Сімейного кодексу України/.
Крім того, вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання /частина друга статті 199 Сімейного кодексу України/.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, що були досліджені судом, а саме: досягнення ОСОБА_1 повноліття; продовження нею навчання, яке не припинено; її потреба на допомогу; наявність у відповідача двох малолітніх дітей /один з яких дитина - інвалід/ та фінансової можливості надавати матеріальну допомогу; наявність судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4; відсутність інших судових рішень щодо утримання відповідачем осіб /у тому числі батьків/, які мають на це законодавчо закріплене право, - суд, приймаючи до уваги стан здоров'я, сімейне і майнове положення кожної зі сторін, приходить до висновку, що аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - ОСОБА_1 необхідно встановити у частковому відношенні, тобто в розмірі 1/12 частини від заробітку /доходу/ її батька ОСОБА_2
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_11 "Про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається" частково, суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини першої статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.
Так, відповідно до вимог частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В той же час частина третя статті 88 Цивільного процесуального кодексу України обумовлює, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Частини 1 та 2 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України роз'яснюють, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.11.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року й встановлює правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Стаття 1 вказаного Закону визначає, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Як зазначає абзац 1 частини 1 статті 3 цього ж нормативно-правового акту судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.
Згідно частини 1 та підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" /із змінами та доповненнями/ за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду у 2013 році.
Оскільки статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VІ від 06.12.2012 року мінімальна заробітна плата з 01.01.2013 року у місячному розмірі встановлена в сумі 1147 гривень, тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинна була б сплатити судовий збір у розмірі 229,40 гривень.
Пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відтак, ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 частково, а тому з відповідача в дохід держави слід стягнути 229,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 180 - 182, 199 і 200 Сімейного кодексу України, статтями 1, 3 - 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.11.2011 року, статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VІ від 06.12.2012 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 25 травня 2006 року, статтями 4, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 158, 174, 208, 209, 212 - 215, 218, 292, 294 і 296 Цивільного процесуального кодексу України, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 (однієї дванадцатої) частини його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 05.11.2013 року до закінчення навчання або до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 гривень (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини рішення було ухвалено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті 11.06.2014 року.
Повний текст рішення було виготовлено та підписано суддею 13.06.2014 року.
Суддя: С. В. Мащенко