Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/6946/13-ц
Провадження № 2/270/344/2014
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2014 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Мізерній О. В.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом АСОЦІАЦІЇ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "ГВАРДІЙСЬКА" до ОСОБА_1 "Про виселення", -
в с т а н о в и в:
У грудні 2013 року до суду надійшов позов АСББ "Гвардійська" до ОСОБА_1 "Про виселення", на обґрунтування якого зазначено, що наймачем квартири АДРЕСА_1 за ордером був ОСОБА_2 15.11.1979 року за заявою квартиронаймача у цю квартиру як члена сім'ї було прописано його мати - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - за договором піднайму. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. 10.07.2013 року договір житлового найму розірвано у зв'язку з її смертю. 11.07.2013 року за вихідним № 492 відповідачу направлено попередження про виселення у добровільному порядку, отримано нею 12.07.2013 року, про що свідчить штампу поштового відділення. Однак остання у добровільному порядку не звільняє займане приміщення, а тому просили виселити відповідача ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та стягнути з неї на користь позивача судовий збір у розмірі 229,40 гривень /а. с. 3/.
Представник позивача Веселова І. М., що діяла за довіреністю, у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, зареєстровану за вхідним № 12692/14-вх від 20.06.2014 року, з проханням справу розглянути за її відсутності з урахуванням того, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі /а. с. 31, 46/.
Відповідач ОСОБА_1 неодноразово у судове засідання не з'являлась, про місце та час розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляла, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надавала.
Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача свідчить її відповідна заява, долучена до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання нею особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Крім того, згідно частини 1 статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував представник позивача.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.
Відповідно до копії контрольного талону до ордеру № 554 від 10.07.1969 року, ОСОБА_2 надано житлову площу для проживання за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 4/.
Згідно картки прописки /форма А/, ОСОБА_2 прописаний за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 5/.
Як убачається з поквартирної картки /форма Б/, наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, - є ОСОБА_2 За зазначеною адресою також зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 остання знята з реєстрації 10.07.2013 року у зв'язку зі смертю /а. с. 6/.
Листом голови правління АСББ «Гвардійська» № 492 від 11.07.2013 року, ОСОБА_1 повідомлено, що у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 договір житлового найму 10.07.2013 року розірвано та запропоновано їй звільнити жиле приміщення /а. с. 7 - 8/.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється Житловим кодексом України, відповідно до положень статті 1 якого особі гарантовано право на житло.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом /частина четверта статті 9 Житлового кодексу України/.
Положеннями частини першої статті 61 зазначеного кодифікованого нормативно-правового акту України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Згідно положень частини першої статті 91 цього ж кодексу України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим Кодексом.
З огляду на положення частини другої статті 99 Житлового кодексу України у разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму.
При цьому, суд враховує положення частини першої статті 97 вказаного кодексу України, якими передбачено, що після закінчення строку договору піднайму піднаймач не вправі вимагати відновлення договору і на вимогу наймача зобов'язаний звільнити займане приміщення.
Відповідно до положень частини другої статті 99 Житлового кодексу України піднаймач і члени його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення.
У разі відмовлення звільнити займане приміщення після припинення договору піднайму піднаймач і члени його сім'ї підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення /частина четверта статті 97 та частина друга статті 99 Житлового кодексу України/.
Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення його позову шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов АСББ "Гвардійська" до ОСОБА_1 "Про виселення" повністю, суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.
Так, відповідно до вимог частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На виконання вимог частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви АСББ "Гвардійська" додало документи, що підтверджують сплату судового збору, а саме: платіжні документи про сплату судового збору в розмірі 229,40 гривень /а. с. 1 - 2/.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 року.
Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Законом України "Про судовий збір" /із змінами та доповненнями/ за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Із зазначеним позовом АСББ "Гвардійська" звернулась до суду у 2013 році.
Місячний розмір мінімальної заробітної плати в Україні на 01 січня 2013 року встановлений в розмірі 1147 гривень відповідно до змісту статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06.12.2012 року.
Відтак, ухвалюючи рішення на користь позивача, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення його позову повністю, а тому на їх користь також необхідно стягнути й понесені позивачем й документально підтверджені судові витрат у виді судового збору у розмірі 229,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 9, 61, 91, 97, 99 Житлового кодексу України, статтями 1, 3, 4 Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 року, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VI від 06.12.2012 року, статтями 4, 8, 10, 11, 14, 58, 60, 61, 76, 158, 208, 209, 212 - 215, 218, 223-226, 228, 232, 233, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги АСОЦІАЦІЇ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "ГВАРДІЙСЬКА" до ОСОБА_1 "Про виселення" задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь АСОЦІАЦІЇ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ "ГВАРДІЙСЬКА" понесені та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 229,40 гривень /двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок/.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко