ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2007                                                                                             Справа № 16/149  

  

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   Павловський П.П.. –доповідач

суддів: Логвиненко А.О, Чус О.В

Секретар судового засідання Мацекос І.М.   

За участю прокурора : прокурор не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представники сторін:       

від позивача:  Чорна Т.В. юрисконсульт, довіреність №2725/07-28  від 14.06.06;

від відповідача:  Лященко Т.В. представник, довіреність №б/н  від 08.06.06;

від відповідача:  Даценко Т.Г. представник

розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в м. Світловодськ на постанову господарського суду   Кіровоградської  області від 10.10.06р.  у справі № 16/149

за позовом  Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі якої виступає Управління Пенсійного фонду в м. Світловодськ

до   Житлово –експлуатаційної контори № 3, м. Світловодськ

про  стягнення 77 010, 80 грн

ВСТАНОВИВ:

           В травні 2006 року Світловодський міжрайонний прокурор в інтересах держави, в особі якої виступає Управління Пенсійного фонду в м. Світловодськ (далі –позивач) звернувся  до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Житлово –експлуатаційної контори № 3, м. Світловодськ ( далі –відповідач) про стягнення 77 010, 80 грн.

Постановою господарського суду Кіровоградської області  від 10.10.2006 року   у справі   № 16/149  (суддя –Коротченко Л.С.)  в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодськ не зверталось до господарського суду у справі про банкрутство ЖЕК № 3 з грошовими вимогами на суму даного позову.

Не погодившись з вказаною постановою , позивач  звернувся з апеляційною скаргою, в якій   просить постанову господарського суду Кіровоградської  області від 10.10.2006 року по справі № 16/149 скасувати повністю. При цьому особа, що подала апеляційну скаргу посилається на те, що постанову винесено з порушенням норм матеріального  та процесуального права та неповним з’ясуванням судом обставин справи. Згідно  ст.1   Закону  України   "Про   відновлення   платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів   визнані   боржником,   інші   вимоги   кредиторів,    підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами. Спірність таких документів вирішується поза рамками процедури банкрутства - в позовному провадженні.

У своєму запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає, що постанова господарського суду Кіровоградської області від 10.10.06 року безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню тому що, зменшені позовні вимоги у сумі 67728,43 грн. ґрунтуються на акті перевірки Позивача №239 від 07 грудня 2004 року. Даний акт перевірки складено Позивачем в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27 липня 2004 року. Відповідно до статті 1 Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію

Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачаться з матеріалів справи, рішенням № 8 від 05.03.04р Управлінням Пенсійного Фонду України м. Світловодськ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с. 144 том 2).

Згідно Рішення № 8 до відповідача на підстав п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 р. (далі - Закон-1058) застосовані штрафні санкції в сумі 2 361,08 грн. та пеня в сумі 304,19грн відповідно до Рішення № 8 від 05.03.04р до відповідача.

          Як містять матеріали справи (а.с. 143 том 2) 01.06.2004 р. позивачем винесена вимога про сплату боргу, згідно якої заборгованість відповідача, що виникла станом на 01.06.2004 р. в сумі 71 659,75 грн., з яких 45 898,65 грн. недоїмка із внесків, 25 124,42 грн. фінансові санкції та 656, 68 пеня. підлягає сплаті відповідачем протягом десяти днів з дня одержання вимоги.

Відповідно до положень Закону-1058 і рішення про застосування фінансових санкцій і вимога про сплату боргу є виконавчими документами і підлягають виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до листа Державної виконавчої служби у м. Світловодськ та Світловодському районі № 21458 від 21.09.2006 р. (а.с. 100 том 1), вказані документи знаходяться на виконанні у ДВС (зведене виконавче провадження). Постановою старшого державного виконавця органу ДВС 02.08.2004 року, у зв'язку з отриманням ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2004 р. у справі № 10/108 про порушення провадження у справі про банкрутство ЖЕК № 3 м. Світловодськ, на підставі п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зведене виконавче провадження зупинено.

27.07.2004 р ухвалою господарського суду Кіровоградської області порушено провадження у справі № 10/108 про банкрутство Житлово-експлуатаційної контори № 3 м. Світловодськ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів вказаної юридичної особи (а.с. 27 том 1).

Згідно з  ст. 1 Закону України № 2343 від 14.05.1992 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон-2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Згідно з  ст. 1 Закону -2343 кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Не поширюється дія мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів,відшкодування шкоди, заподіяної здоров” ю та життю громадян, авторської винагороди.

Статтею 1 Закону-2343 визначено поняття конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

03.09.2004р у газеті "Голос України" № 163  опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Житлово-експлуатаційної контори № 3 м. Світловодськ (а.с.31 том 1).

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону -2343 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Ухвалою суду від 21.12.2004 р. у справі № 10/108 господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів. Вимоги ПФУ в м. Світловодськ до реєстру не включені.

Ухвалою суду у даній справі від 21.12.2004 року було затверджено реєстр вимог кредиторі (а.с.28-29 том 1), посилаючись на те, що виконавчі документи про стягнення боргу, який виник на момент порушення справи про банкрутство відповідача передано було на виконання в ДВС.

Слід зазначити, що у зв'язку з тим, що позивач у даній справі із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство № 10/108 протягом строку, встановленого для їх подання вимоги до боржника вважаються погашеними

Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що відповідно до  п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 p.: "якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону -2343-12".Сума заявлена у позові до стягнення в сумі 67 728,43 грн. складається з недоїмки по збору і нарахована до 01.01.2004 р. в сумі 39 302,06 грн., 27 485,50 грн. недоїмка по штрафних санкціях та 940, 87 грн. недоїмка по пені і є саме тією сумою заборгованості, яка існувала на день порушення провадження у справі про банкрутство відповідача у справі, а також вказана у рішенні № 8 та вимозі від 01.06.2004р.

          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст.201-202 КАС України для скасування чи зміни постанови місцевого суду.

    Керуючись ст.196,198,200 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

          Постанову господарського суду Кіровоградської області від  10.10.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу  Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі якої виступає Управління Пенсійного фонду в м. Світловодськ      –без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                              П.П. Павловський

          Суддя                                                                                                     А.О.Логвиненко

          Суддя                                                                                                     О.В. Чус