АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 218, 2008 рік Головуючий у І - й інстанції: Герасименко В. М.
Категорія: ч.3 ст. 185 КК України Доповідач: Мілаш С. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року березня місяця 05 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Мілаша СП., суддів: Кисіля А. М. , Бурди К. І., з участю: прокурора Калька О. С, засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця смт. Чутово Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
· 23 травня 1997 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 81 КК України ( 1960 року ) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна з відстрочкою виконання вироку на 2 роки з виплатою за цей період штрафу в сумі 700 грн.;
· 04 лютого 2000 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. ст. 81 ч. 4, 140 ч.3,
89 ч. 1, 145 ч. 1, 42 ч. 1 та ч.3 КК України ( 1960 року ) на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ухвали Полтавського обласного суду від 31 травня 2000 року вважався засудженим за цим вироком та вироком Шишацького районного суду від 23. 05. 1997 року на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Шосткінського районного суду Сумської області від 21. 12.2001
2
року вирок районного суду приведено у відповідність з КК України 2001 року, відповідно до якої ОСОБА_1, засуджений за ст. ст. 185 ч. 4, 185 ч.3, 304 КК України ( 2001 року ), ст. ст. 42 ч.
I, 43 КК України ( 1960 року ) на 7 років 6
місяців позбавлення волі. 17 листопада 2004 року
згідно з постановою цього ж міського суду від 09.
II. 2004 року з місць позбавлення волі звільнений
умовно, -достроково на строк - 1 рік 2 місяці 26
днів; s
- 20 грудня 2006 року Диканським районним
судом Полтавської області за ст. ст. 28 ч.3, 185 ч.3,
69; 28 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 69; 185 ч. 3; 15 ч.3, 185 ч. 3; 304; 70 ч. 1, 71 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого' 2007 року виключено з резолютивної частини вироку вказівку про застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна
визнано винним та засуджено до позбавлення волі за:
· ст. 185 ч.3 КК України на 5 років;
· ст. 304 КК України на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
За правилами ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2006 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2, 12 листопада ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с Покрівське,
мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина
України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- Диканським районним судом Полтавської області
за ст. ст. 28 ч.3, 185 ч. 5, 69; 28 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.
3; 15 ч.3, 185 ч. 3; 70 ч. 1 КК України на 5 років
позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України
3
звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки
визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком та більш суворим за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 20. 12. 2006 року, ОСОБА_2 призначеного остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого
визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнені від відбування покарання з випробування з іспитовим строком на 2 роки з покладення на кожного з них у відповідності до ст. 76 КК України таких обов'язків як:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
· повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи;
· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
За вироком суду ОСОБА_1, в ніч на 04 квітня 2006 року, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом зламування вхідних дверей, проникли в приміщення продовольчого магазину ПП « Видря », що в с Нестеренки Полтавського району та області, звідки таємно викрали магнітолу вартістю 300 грн., музичний центр « Ай -ва » вартістю 700 грн., гроші в сумі 183 грн. 03 коп. та інші товарно -матеріальні цінності на загальну суму 2 403 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на вказану суму.
Окрім того, в період часу з 20 години 10 квітня до 08 години 11 квітня 2006 року, ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зламування дверей, проникли до приміщення продовольчого магазину ПП « Видря », розташованого в с Нестеренки Полтавського району та області, звідки таємно викрали товарно - матеріальні цінності на загальну суму
4
1 304 грн. 08 коп., завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на зазначену суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні
обставини справи та правильність кваліфікації його дій, вказує на
неправильність застосування судом кримінального закону, а саме ч. 4 ст. 70
КК України, що, на думку апелянта, призвело до призначення йому надмірно
суворого покарання, а тому ставить питання про зміну вироку, пом'якшення
покарання з урахуванням наявності у нього захворювання на туберкульоз та
призначення йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5
років позбавлення волі.
Інші учасники судового процесу вирок суду не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 про підтримання апеляції та пом'якшення покарання, міркування прокурора щодо законності і обґрунтованості вироку суду та відсутності підстав для задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються. Тому, колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком районного суду.
Винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення та у втягненні неповнолітнього в злочинну діяльність за викладених у вироку обставин, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, визнав її і сам засуджений, дії якого за ст'. ст. 185 ч.3, 304 КК України кваліфіковано правильно.
При обранні покарання винному суд першої інстанції, виходячи із загальних засад призначення покарання, регламентованих ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий, його особу, який за місцем відбування покарання у Бердичівській ВК № 69 характеризується негативно, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а також обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Зважаючи на наведене, суд призначив ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України покарання у межах санкції цієї статті та покарання наближене до мінімального, передбачене санкцією ст. 304 КК України.
5
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання і за сукупністю злочинів
Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що після постановления вироку Диканським районним судом Полтавської області від 20 грудня 2006 року ( а. с. 1 - 16, т. З ), було встановлено, що засуджений винен ще і в інших злочинах, вчинених ним в квітні 2006 року, тобто до постановления попереднього вироку, тому суд остаточне покарання ОСОБА_1 обґрунтовано призначив за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, яке не може бути нижчим від покарання, призначеного за попереднім вироком. Тому, доводи апеляції засудженого в цій частині є безпідставними.
Однак, ухвалою Апеляційного суду від 28 лютого 2007 року ( а. с. 81 - 83, т. 2 ) вирок Диканського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2006 року змінений в частині призначення ОСОБА_1 додаткової міри покарання, а тому колегія суду вважає за необхідне в порядку ст. 365 КПК України виключити з резолютивної частини оскаржуваного вироку вказівку суду про застосування до засудженого ОСОБА_1 додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна при призначенні йому остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України як зайво вмінену.
При цьому, з огляду на наведені у вироку конкретні дані про особу винного, характер вчинених злочинів та ступінь участі у них ОСОБА_1, який у обох випадках був ініціатором їх вчинення, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69 КК України. Посилання засудженого в апеляції на погіршення стану здоров'я не заслуговують на увагу, так як згідно довідки в. о. начальника медичної частини Бердичівської ВК - 70 ОСОБА_1 в зв'язку з туберкульозом верхньої частини правої легені поставлений на диспансерний облік, внаслідок чого йому призначено дієтичне харчування ( а. с. 86, т. 2 ).
Таким чином, обране покарання винному є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 25 грудня 2007 року - змінити.
6
Виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду про застосування до засудженого ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.