ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2007 р. Справа № 53/239-06
вх. № 9394/3-53
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Чопко М.П., посвідчення № 132 позивача - Лук'яненко В.О., № 08-11/3052/2-06 від 28.12.2006 року відповідача - не з'яився 3-й особи - Кулінічева Н.О., дов. № 7965 від 29.12.2006 року
розглянувши справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави. в особі Харківської міської Ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління земельних відносин Харківської міської ради, м. Х-в
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про звільнення та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача припинити користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити земельну ділянку від розміщеного на ній кіоску.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач користується земельною ділянкою без оформлення правоустановчих документів, що є підставою для звільнення земельної ділянки на підставі ст. ст. 124, 125, 141 Земельного кодексу України.
В судовому засіданні представник прокуратури та позивач підтримали заявлений позов в повному обсязі.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив про обгрунтованість вимог прокурора.
В ухвалі суду від 30.11.2006 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача та третьої особи, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
14.11.2006 року відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Управління земельних відносин Харківської міської ради було обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0012 га та встановлено, що зазнчена земельна ділянка використовується ФОПОСОБА_1. без правоустановлюючих документів на землю, про що був складений акт НОМЕР_1 обстеження земельної ділянки.
Прокурор отримавши вказану інформацію дійшов висновку про порушення інтересів держави в особі позивача та подав відповідний позов.
Матеріали справи свідчать, що відповідач використовує земельну ділянку під кіоском за адресою: АДРЕСА_1. Правовою підставою для розміщення відповідачем кіоску на земельній ділянці по вказаній адресі - є ордер № НОМЕР_2. Суд дослідивши ордер та матеріали справи встановив, що ордер був виданий Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі розпорядження № НОМЕР_3 РВК Жовтневої районної ради м. Харкова.
Судом також встановлено, що виконавчий орган Жовтневої районної ради м. Харкова приймаючи рішення та розпорядження про видачу відповідачеві ордеру на право здійснення торгівлі і закріплення торгівельного місця діяли у межах своїх повноважень при наявності достатньої компетенції. Ні прокурор, ні позивач не надали жодного доказу, який би спростував цей висновок суду.
Порядок розміщення об'єктів торгівлі визначений Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 369 від 08 липня 1996 року, відповідно до яких розміщення пунктів дрібно роздрібної мережі здійснюється господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони та архітектури (п. 16).
Аналіз наведеної норми, дає підстави суду стверджувати, що дозволом в розумінні вказаних Правил, є ордер, який відповідає вимогам Правил.
Відповідно до п. 17 вказаних Правил дозвіл може бути анульований відповідним органом державної влади (місцевого самоврядування) у разі систематичного порушення працівниками пунктів дрібно роздрібної торгівельної мережі вимог законодавства, цих Правил та інших нормативних актів. Інших підстав для анулювання дозволу діючим законодавством не передбачено.
Як вбачається із матеріалів справи, дозвіл не анульовано, рішення та розпорядження, на підставі яких видавався ордер є чинними, невизнані недійсними.
Таким чином, земельна ділянка за вказаною адресою зайнята відповідачем з дозволу відповідних органів влади, в зв'язку з чим посилання прокурора та позивача про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, є помилковими. Ордер дає право відповідачеві використовувати відведену земельну ділянку під кіоском на праві тимчасового користування до анулювання ордеру. В зв'язку з чим, суд вважає, що ордер є одним із правових титулів на право тимчасового користування земельною ділянкою під кіоском.
Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на пленарному засіданні Харківської міської ради вирішувалося питання про припинення користування відповідачем земельною ділянкою під кіоском яка була надана, як вище встановлено судом, відповідно до законодавства. Це дає підстави суду вважати, що прокурор передчасно на підставі лише акту обстеження земельної ділянки НОМЕР_1, без проведення належної, комплексної та повної перевірки, дійшов висновку, що порушені права позивача - Харківської міської ради.
Крім того, як вбачається із змісту позовної заяви правовою підставою для припинення користування земельною ділянкою, на думку прокурора та позивача, є стаття 141 Земельного Кодексу України.
Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Аналіз наведеної норми дає підстави суду дійти висновку, що вказана норма регулює відносини щодо припинення права користування земельною ділянкою, у разі якщо особа користується земельною ділянкою при наявності на це правових підстав (постійне землекористування, тимчасове, договір оренди та інші встановлені законодавством). Проте як стверджує прокурор позивач користується земельною ділянкою без наявності на то правових підстав.
Таким чином, прокурор безпідставно застосував до спірних відносин ст. 141 Земельного кодексу України обґрунтовуючи свої вимоги про припинення відповідачем права користування земельною ділянкою під кіоском. Інших правових підстав, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог прокурора, останній та позивач суду не надали.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписаний 18.01.2007 року.
Суддя Кононова О.В.