Справа №2-а-25/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2009 року               Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

                                                               головуючого – судді: Майдан С.І.                                                                                                      

                                                               при секретарі: Варавенко Ю.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась  до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що їй призначена пенсія за віком, яку виплачує відповідач. Вона відносить до категорії дітей війни. Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на 19.01.2007 року, дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Дію цієї статті було зупинено на підставі п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Конституційний Суд України 9 липня 2007 року ухвалив рішення  у справі №6-рп/2007 року, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України                                       (є неконституційними) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року». Рішення суду набрало чинності з моменту його ухвалення. В 2007 році вона звернулась до Управління Пенсійного фонду, де  перебуває на обліку як пенсіонер, з заявою про перерахунок призначеної пенсії та виплату її в підвищеному розмірі. Однак в задоволенні її вимог було безпідставно відмовлено. Просила визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного  фонду України в Комсомольському районі м.Херсона щодо неперерахування та невиплати підвищення пенсії в розмірі 735 грн. 30 коп. за період з липня по грудень 2007 року, стягнути з відповідача на її користь кошти на відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю  останнього щодо незабезпечення сплати частини підвищеної суми пенсії за липень-грудень 2007 року в розмірі 735 грн. 30 коп., зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона зробити перерахунок її пенсії підвищивши її з 1 червня 2008 року на 30 % від мінімальної пенсії за віком (від прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність), звернути до негайного виконання постанову в частині стягнення 735 грн. 30 коп. на відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю  відповідача щодо несплати частини підвищеної суми пенсії за липень-грудень 2007 року, а  також стягнути всі понесені судові витрати.        

У судовому засіданні позивач  та її представник  уточнили позовні вимоги, просили суд виключати із складу учасників у справі Кабінет Міністрів України та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі  м.Херсона здійснити нарахування підвищення до  пенсії позивача у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.2007 року  по 30.09.2007 року  - 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року -  124,53 грн. на місяць.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала  та пояснила, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 по справі №1-29/2007  визнаний такий, що не відповідає Конституції України п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» якою передбачено ( як соціальна пільга) підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, ст.7 Закону встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  Отже, зазначені кошти повинні бути передбачені в ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначаються: види пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державними пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду. Статтею 6  Закону  передбачено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавств. Пунктом 2 ст.73 вищезазначеного закону заборонено використання коштів на цілі не передбачені цим Законом. Виплата зазначеної допомоги потребує фінансування з Державного бюджету України та її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про державний бюджет України.  Тільки ст.28 Закону встановлений мінімальний розмір пенсії за віком. З 01.01.2008 року механізм реалізації положень  ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано, шляхом внесення змін до зазначеної статті. Дітям  війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення  у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 8 Постанови КМУ від 22.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн. У Державному бюджеті на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення 30 % надбавки для дітей війни, понад розміри встановлені законами України про державний бюджет на відповідний рік і  тому до бюджету Пенсійного фонду кошти на виплат надбавки «дітям війни» перерахувати неможливо.                    

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до ст.1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», пенсійного посвідчення та враховуючи її  вік (на 2 вересня 1945 року, тобто на час закінчення Другої Світової Війни, їй було менше 18 років), віднесена до категорії «Дітей війни» та їй  виплачується пенсія відповідачем по справі.

За змістом ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дітям війни» пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до п.1 р.4 «Заключного положення» вказаного Закону, який  вступає в силу з 01.01.2006 року.

Дія ст.6 вказаного Закону у 2007 році була зупинена п.12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності  з 01.01.2007 року, а ст.111 цього ж закону було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість  пенсії,  відповідно до ст.6 ЗУ  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішення про підвищення пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, як «дитині війни», позивачу відповідачем до теперішнього часу прийнято не було, нарахування відповідно до зазначеного закону не проведені.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп/2007 по справі №1-29/2007 були визнані такими, що не відповідають конституції(є неконституційними) окремі положення Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п.12. ст.71,  яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Тому, положення Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п.12. ст.71, яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність 09.07.2007р., а норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з цієї ж дати, і відповідач зобов'язаний був здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії, у відповідності до зазначеного рішення Конституційного Суду України, але відповідач відмовився це робити.

На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України  «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статей 62 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 387,00грн., з 1 жовтня – 395,00грн., зазначена стаття була змінена ЗУ від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 406,00грн., з 1 жовтня – 411,00грн., при цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06грн. та 415,11 грн., таким чином розмір 30% мінімального розміру пенсії рахується за формулою: 410,06 грн. х 30%, та складає 123,02 грн., а починаючи  з 01.10.2007 року - 415,11 грн. х 30 %, та складає  124,53 грн.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності  01.01.2007 року, скасовано відповідні соціальні допомоги оспорюваній категорії громадян. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 року» щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційним. З цього дня зазначений закон втратив чинність. Таким чином законною є вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. Зазначеної позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, яка викладена у рішенні по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р.

Крім того - відповідно до рішення  Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого - реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

При прийнятті рішення суд враховує також те, що позивачу була нарахована та виплачувалася пенсія відповідачем, який повинен був самостійно здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, а саме - за період з 09.07.2007р. по 30.09.2007р. в розмірі 123,02грн. на місяць, за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. - 124,53грн. на місяць, а дії відповідача, щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Керуючись, ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, ст.ст.8, 9, ст.ст.159-163 КАС України, ст.ст.1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі              м.Херсона здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1   у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.2007 року  по 30.09.2007 року  - 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року -  124,53 грн. на місяць.

               Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Комсомольський районний суд м.Херсона.

             Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення  апеляційного розгляду  справи.                

        Суддя:                                                                С.І.Майдан