Справа №22-ц-909 2008 року Головуючий в 1-й інстанції Тіміргазін Е.Р.

Категорія: 27                                     Доповідач: Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2008 року квітня місяця 08 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:                                                                                   Пузанової Л.В.

суддів:                                                                                               Фурман  Т.Г.,

Стародубця М. П.

при  секретарі:                                                                                  Віднині   О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новокаховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня 2008 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  -

ВСТАНОВИЛА :

В листопаді 2007 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен банк «Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав,  що 18 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір,  за умовами якого ОСОБА_1 відкрита відновлювальна кредитна лінія у сумі 4 000 грн. строком до 18.04.2009 року.

25 квітня 2007 року між тими ж сторонами укладено кредитний договір,  за умовами якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 854 0 доларів США строком до 25.11.2014 року.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 25.04.2007 року був укладений договір поруки,  відповідно до якого відповідачка ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1 і взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати за зобов'язанням ОСОБА_1,  що виникають з умов цього договору,  солідарно.

За умовами обох договорів встановлений обов'язок

позичальника повернути кредити частками.                                                 

Посилаючись на прострочення ОСОБА_1 повернення чергової частини отриманих грошових коштів,  позивач просив суд на підставі  ст. 1050 ЦПК України стягнути із ОСОБА_1 достроково     заборгованість     за     кредитним     договором

2

від 18.04.2007 року в сумі 4577, 36 грн.,  із яких 4517, 36 грн. -заборгованість за кредитом і 60 грн. - плату за несвоєчасне повернення кредиту,  стягнути із ОСОБА_1 та його поручителя ОСОБА_2 солідарно достроково заборгованість за кредитним договором від 25.04.2007 року у сумі 46150, 90 грн.,  із яких -42345, 07 грн.,  заборгованість за кредитом,  2396, 33 грн. заборгованість по відсотках,  580, 80 грн. - пеню за несвоєчасне повернення кредиту,  828, 07 грн. - пеню за несвоєчасну сплату відсотків,  а також стягнути з відповідачів понесені банком судові витрати.

В грудні 2007 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру витребуваних грошових коштів у зв'язку із збільшенням терміну прострочення на час розгляду судом справи.

Заочним рішенням суду від 15 січня 2008 року постановлено стягнути із ОСОБА_1,  ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» борг по кредиту №01430882 від 25.04.2007 р. в сумі 47375, 82 грн.,  в тому числі борг по кредиту - 42345, 06 грн.,  борг по відсотках - 2881, 83 грн.,  пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 887,  94 грн.,  пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1260, 99 грн.,  судові витрати в сумі 537, 28 грн.,  всього 47913, 10 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» борг по кредиту N'01030870 від 18.04.2007 року в сумі 4744, 63 грн.,  в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 4 674, 63 грн.,  плату за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 70 грн..

Ухвалою від 05 лютого 2008 року суд відмовив відповідачеві ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених банком позовних вимог,  зазначаючи,  що суд при вирішенні справи неправильно застосував норми цивільного права і необгрунтовано не врахував той факт,  що в січні 2008 року він почав повертати кредитні кошти згідно встановленого кредитними договорами графіку та сплатив усі нараховані відсотки,  пеню та штрафні санкції. Крім того,  апелянт вказує,  що вимог банку про дострокове повернення грошових коштів та розірвання кредитних договорів він не отримав.

У письмових заперечення на апеляційну скаргу позивач її доводи не визнав,  а рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах,  визначених  ст. 30З ЦПК України,  колегія суддів прийшла до висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1  ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з передачею справи на новий розгляд,  якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Із матеріалів справи вбачається,  що вона розглянута 15 січня 2008 року у відсутності обох відповідачів,  щодо яких відсутні відомості про те,  що їм вручені судові повістки.

При цьому,  якщо відповідач ОСОБА_1 брав участь у попередньому судовому засіданні та в судовому засідання 19 грудня

3

2007 року,  коли справа розглядалася по суті,  то відповідачка ОСОБА_2 не була присутньою в жодному судовому засіданні,  їй не роз'яснювалися її права та обов'язки і вона не встановлювала свою думку і ставлення до позовних вимог. В матеріалах справи не має відомостей про вручення ОСОБА_2 копії позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог,  а також про вручення їй судових повісток.

Не вручалася копія заяви про збільшення розміру позовних вимог і ОСОБА_1

Враховуючи наведені обставити,  та вимоги ЦПК України,  колегія суддів вважає,  що ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому скасовуючи судове рішення з підстав,  передбачених п.3 ч.1  ст. 311 ЦПК України,  колегія суддів вважає за необхідне зазначити,  що правильно визначивши суть правовідносин,  що виникли між сторонами із договорів кредиту і поруки,  суд першої інстанції неправильно застосував при вирішення спору положення  ст. 525 ЦК України,  яка не допускає односторонню відмову від зобов'язань,  що в даному випадку має місце з боку позивача,  а не відповідачів,  і не застосував норми цивільного права,  які надають кредитодавцю право односторонньої відмови від договору за наявності певних умов ( ст.  ст. 598,  651,  1050,  1054 ЦК України).

Обставини щодо підстав та припинення зобов'язань за укладеними сторонами угодами суд належно не дослідив і відповідачам їх право зустрічного позову про визнання недійсним вчиненого кредитодавцем одностороннього правочину на розірвання договорів при наявності передбачених законом підстав,  не роз'яснив.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 30З,  307,  п.3 ч.1  ст. 311 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 січня 2008 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.