Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/5189/13-к
Провадження № 1-кп/270/41/2014
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2014 року місто Макіївка
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
при секретарі Мізерній О. В..
за участю:
з боку сторони обвинувачення:
прокурора Дядик Д. А.
потерпілого ОСОБА_1
з боку сторони захисту:
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відео конференції в приміщенні залу судових засідань № 1 Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
яка народилась у місті Макіївці Донецької області,
є громадянкою України, має середню освіту, незаміжня,
офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1;
раніше судима:
· 16.08.2012 року Центрально-Міським районним судом міста Макіївки Донецької області за скоєння злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 і частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, до покарання у виді 80 годин громадських робіт. 23.11.2012 року знята з реєстрації у зв'язку із відбуттям покарання;
· 03.06.2013 року Червоногвардійським районним судом міста Макіївки Донецької області за скоєння злочину, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, до покарання у виді 3 місяців арешту. Звільнена 05.11.2013 року у зв'язку із відбуттям покарання;
у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, -
в с т а н о в и в:
18 липня 2013 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні колишнього ресторану «Кристал», розташованого за адресою: місто Макіївка, Центрально-Міський район, вулиця Островського, будинок № 13, - скориставшись тим, що в офісному приміщенні ТОВ «АКМ Проект» нікого немає та за її діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, із корисливих мотивів, зі столу викрала чуже майно - ноутбук «Packard Bell Easy Note», вартістю 2000 гривень, що належав ОСОБА_1 Заволодівши викраденим, ОСОБА_2 з ним з місця скоєння злочину зникла, звернувши його на свою користь, чим спричинила ОСОБА_1 майнову шкоду на зазначену вище суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе визнала повністю й пояснила, що дійсно 18 липня 2013 року близько 11 години 30 хвилин, знаходячись в приміщенні колишнього ресторану «Кристал», розташованого по вулиці Островського міста Макіївки, побачивши, що в приміщенні офісу ТОВ «АКМ Проект» нікого немає, вирішила вчинити крадіжку ноутбука, який знаходився на столі. Для цього вона зайшла в офіс, від'єднала ноутбук від електроенергії та викрала його. Потім ноутбук продала, а грошима від продажу розпорядилась на власний розсуд. Зазначила, що інших правопорушень не скоювала, у тому, що сталося, щиро розкаялась.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого нею діяння, підтвердженням його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченої, а також документами, що характеризують її особу та підтверджують позовні вимоги потерпілого.
Так, з Довідки, наданої ПОВНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІСТОК» ЛОМБАРД ГРЕБЕННІКОВА ТА КОМПАНІЯ» вбачається, що вартість ноутбуку «Packard Bell», викраденого 18.07.2013 року, в стані колишнього користування, на час вчинення крадіжки складає 2000 гривень (а. с. 123).
З рахунку на оплату замовлення № КТ00-51414 від 20 липня 2012 року місто Макіївка, вбачається, що ТОВ «АКМ» ПРОЕКТ» бажає придбати за договором поставки № 02/09 від 21.03.2012 року ноутбук 17.3 «Packard Bell Easy Note F4311-HR-523RU (LX.BX10C/001); Intel Core i5-2430M; 2.4 ГГц; 4 Гб; 500 Гб; DVD-RW; AMD Radeon HD 6650M; 2048 МБ; W» за 5720 гривень (а. с. 122).
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення обвинуваченою ОСОБА_2 18.07.2013 року об 11 годині 30 хвилин злочину проти власності ОСОБА_1 у виді крадіжки його майна.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Дії її відповідають складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, данні про її особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують їй покарання.
Так, визначаючи ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_2 злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його скоєння, й приходить до висновку, що обвинуваченою скоєно злочин середньої тяжкості.
Вивчаючи особу винної шляхом з'ясування стану її здоров'я, поведінки до скоєння злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент скоєння нею інкримінованого їй злочинного діяння раніш судима, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена (а. с. 89, 126 - 127, 131 - 136), офіційно не працевлаштована, незаміжня (а. с. 124, 125), на диспансерному обліку в Комунальній установі «Психіатрична лікарня № 1 міста Макіївки», Комунальній лікувально-профілактичній установі «Макіївській наркологічний диспансер міста Макіївки» та Комунальній лікувально-профілактичній установі «Міський протитуберкульозний диспансер міста Макіївки» не перебуває (а. с. 128 - 130), за місцем фактичного мешкання характеризується задовільно (а. с 137), у скоєному щиро розкаялась.
В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
В силу пункту 1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2, рецидив злочинів.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, враховуючи, що обвинувачена не є особою, перелік яких наведений у частині 3 статті 60 Кримінального кодексу України, суд вважає, що її виправлення можливе лише в триманні засудженої в умовах ізоляції від суспільства, а тому їй необхідно призначити покарання в межах, встановлених санкцією частини 2 статті 185 Кримінального кодексу України у виді арешту, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Потерпілий ОСОБА_1 під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явив цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_2, в якому просив стягнути з неї на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 5720,00 гривень (а. с. 6).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, зазначивши, що вважає за необхідне відшкодовувати вартість викраденого майна, зазначеного в обвинувальному акті, тобто в межах доведеності в суді.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи стосовно цивільного позову, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: вислухавши пояснення позивача - потерпілого ОСОБА_1 та відповідача - обвинувачену ОСОБА_2, дослідивши письмові докази на обґрунтування позову, з'ясувавши характер і розмір шкоди, наявність причинного зв'язку між нею та вчиненим, роль і ступень участі обвинуваченої в її заподіянні, а також відомості щодо відсутності наявності відшкодування шкоди до судового розгляду, - суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, частина 5 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Абзац 1 пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватись відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Згідно положень статті 1177 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. При цьому умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.
Загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду визначені в статтях 22 та 1166 Цивільного кодексу України.
Так, в силу вимог частини 1, підпункту 1 частини 2 та частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. При цьому під збитками ця норма закону розуміє реальні збитки, тобто втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України роз'яснює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В ході розгляду цього кримінального провадження, судом достовірно встановлено, що саме злочинними діями обвинуваченої ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано шкоду крадіжкою його майна.
Положення статті 1192 Цивільного кодексу України передбачають можливість суду з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого або зобов'язати винного відшкодувати шкоду в натурі (передати річ того же роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Останні визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Приймаючи до відома все викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 з обвинуваченої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди 2000,00 гривень.
Приходячи до такого висновку, суд бере за основу саме довідку про вартість майна на час вчинення злочину, надану ПОВНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІСТОК» ЛОМБАРД ГРЕБЕННІКОВА ТА КОМПАНІЯ», та відхиляє такий доказ як рахунок на оплату замовлення № КТ00-51414 від 20 липня 2012 року місто Макіївка, оскільки останній не є платіжним документом та не підтверджує факт придбання ноутбуку потерпілим, про що чітко зазначено в ньому самому (а. с. 122, 123).
В рамках цього кримінального провадження речових доказів та процесуальних витрат не має, заходи забезпечення застосовані не були.
На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 65 - 67, частиною 2 статті 185Кримінального кодексу України, статтями 22, 1166, 1177 та 1192 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (із змінами та доповненнями), статтями 61, 62, 128 - 129, 336, 349, 368 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України, -
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винною у пред'явленому їй обвинуваченні, передбаченому частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, і призначити їй по даній нормі закону покарання у виді 5 (п'яти) місяців арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 2000,00 гривень (дві тисячі гривень 00 копійок).
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.
Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко