ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2014 р.Справа № 916/2412/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Добров Р.М. за довіреністю від 09.01.2014р. за № 01-36/23;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (м.Одеса);

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Одеса);

про стягнення 52075,32грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

20.06.2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 52075,32грн., із яких: 4694,06грн. - борг з орендної плати та 47381,26грн. неустойки за не повернення орендованого майна.

Ухвалою суду від 23 червня 2014р. порушено провадження у справі № 916/2412/14 за зазначеним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення, який за рішенням суду розірваний, але відповідач не повернув орендоване приміщення після набрання законної сили рішення суду, а також не сплатив орендну плату в повному обсязі. Тому позивач просить стягнути борг з орендної плати та неустойку за несвоєчасне повернення майна.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином за місцем реєстрації.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином справа розглядається за наявними матеріалами у справі на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.11. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі орендодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі орендар, відповідач) був укладений договір №90/71 оренди нежитлового приміщення.

Предметом зазначеного договору було зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 125,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди № 8-176 від 10.12.2001р. орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. із змінами і доповненнями і рішень Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 1648,90грн. без урахування ПДВ та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п. 2.3. договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. у справі 916/278/13-г, договір оренди нежитлового приміщення № 90/71 від 27.10.2011року, укладеного між сторонами розірвано, виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 125,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2; стягнуто із останньої на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 9891,13грн., пеню в сумі 265,79грн.

Зазначене рішення суду не було оскаржене, тому відповідно до ст. 85 ГПК України набрало законної сили.

Як встановлено зазначеним рішенням суду орендну плату стягнуто з відповідача станом на 31.01.13.

Отже, за період із 01.02.11. по 11.04.13. відповідач користувався приміщенням, то і повинен сплачувати орендну плату.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути із відповідача заборгованість із орендної плати в розмірі 4694,06грн.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" № 2269 від 10.04.1992 р.).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Отже, суд задовольняє позов в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4694,06грн.

Матеріали справи, зокрема: акт державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції від 09.04.14. (а.с.16) свідчить, що відповідачем не було звільнено орендоване приміщення в добровільному порядку та не було передано позивачу.

Незаконне зайняття нежитлового приміщення об'єкта комунальної власності, порушує ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" і перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищевказаним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із не поверненням спірного приміщення відповідачем після розірвання договору позивач просить стягнути з останнього неустойку в сумі 47381,26грн.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову у частині стягнення неустойки із відповідача в розмірі 47381,26грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів повної сплати заборгованості та повернення приміщення після набрання рішення суду законної сили не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595):

- 4694,06грн. - основного боргу з орендної плати;

- 47381,26грн. - неустойки,

- 1827,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 29 серпня 2014 року

Суддя Брагіна Я.В.