ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
08.06.2006 | Справа №2-3/6346-2006 |
за позовом ДАТ „Черноморнефтегаз” м. Сімферополь, пр. Кірова/Пров. Совнаркомовський 52/1
до відповідача Бахчисарайське підприємство „Міськтепломережа” м. Бахчисарай, вул. Лермонтова, 50
про стягнення 13398,68 грн.
Суддя Соколова І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – представник Титовський д/п № 11/83 выд 08.11.05 р.
Від відповідача – представник не з’явився
Сутність спору: Позивач звернувся с позовом про стягнення з відповідача – Бахчисарайське підприємство „Міськтепломережа” „Міськтепломережа” м. Бахчисарай, 13398,68 грн., у тому числі 11367,35 грн. заборгованості ( з урахуванням індексу інфляції) по договору транспортування природного газу № 1004-ТГ-2005/2006 від 07.02.05 р., 1594,72 грн. пені, 436,61 грн. – 3 % річних.
У засіданні суду позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 13398,68 грн. по договору № 552-ТГ-2004 від 12.02.04 р., посилаючись на те що при печатанні позовної заяви помилково був вказаний іншій договір.
Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позов, незважаючи на те що, про день и місто слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою поштою за юридичною адресою.
У відповідності зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами у справі.
Судом встановлено:
Відповідно до договору № 552-ТГ-2004 від 12.02.04 р. на надання послуг з транспортування природного газу, укладеного між ДАТ „Чорноморнафтогаз” і Бахчисарайським підприємством „Міськтепломережа”, останній, будучи споживачем послуг, зобов’язався сплатити транспортування природного газу за цінами та в терміни, визначені договором.
28.10.2004 р. сторонами до вказаного договору була узгоджена Додаткова угода № 1, якою сторонами були змінені тарифи, строки, обсяги постачання природного газу, а також був продовжений строк дії укладеного договору до 31.12.05 р.
Так, у період з 01.03.05 р. по 30.04.05 р. відповідачу були надані послуги з транспортування природного газу в обсязі 883,668 тис.куб.м. на суму 10763,37 грн., що підтверджується актами прийому – передачі ( а.с. 9-12).
Однак, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась непогашена заборгованість у розмірі 10762,37 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ч.1 ст 546, ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань може забезпечуватись пенею. Відповідно до Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 р. № 543/96 і п.7.1. договору, за несвоєчасне виконання зобов’язань, боржник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Згідно розрахунку позивача, розмір пені складає 1594,72 грн. ( а.с.14).
У чинність ст. 525 Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004 р. (раніш ст.162 ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу України ( раніш ст. 161 ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір індексу інфляції становить 604,98 грн., а 3 % річних – 436,61 грн., що підтверджується розрахунком позивача ( а.с.15-16).
Таким чином, позивач проситься стягнути з відповідача 13398,68 грн., у тому числі 11367,35 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1594,72 грн. пені, 436,61 грн. – 3 % річних, а також судові витрати.
При таких обставинах, суд уважає, що вимоги позивача по даній справі підлягають задоволенню, тому що вони підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах чинного законодавства.
При цьому суд враховує, що відповідач не представив своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову, що передбачено ст.33 ГПК України.
Витрати по оплаті держмита й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.
З обліком викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРIШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Бахчисарайське підприємство „Міськтепломережа” „Міськтепломережа” (98400, м. Бахчисарай, вул. Грузинова,65, р/р 26006472191590 в КБ «Укрсоцбанк» МФО 24010, ЄДРПОУ 22245512) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» ( 95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пр. Совнаркомовський 52/1, р/р 26007301320204 в КЦВ «Промінвестбанк» МФО 324430, ЗКПО 00153117) 13398,68 грн., у тому числі 11367,35 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1594,72 грн. пені, 436,61 грн. – 3 % річних, витрати по держмиту в розмірі 133,98 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення підписане суддею 08.06.2006 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Соколова І.А.