Ухвала

Іменем України

1 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого   Романова О.В.

суддів:  Гузовського О.Г., Слісарчука Я.А.

з участю прокурора    Селюченко І.І.

засудженого    ОСОБА_1

потерпілого    ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3 на вирок Олевського районного суду від 29 січня 2008 року , яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, працюючого рамщиком ПП „ Басюк В.Г.", проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого , -

засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено без змін - підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженого на користь Олевського райфінуправління 2073, 72 грн. спричинених збитків та на користь ОСОБА_2 - 9890, 15 грн. майнової шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 судових витрат за проведення експертиз у сумі 638, 49 грн.

Справа №11-245/08р        Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальчук М.В.

Категорія cт.286 ч.2 КК України                   Доповідач: Романов О.В.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 27 серпня 2007 року близько 01 години ночі в с Комсомольське Олевського району Житомирської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1, при цьому маючи несправності зовнішніх світлових приладів в автомобілі, рухався в напрямку центру села зі швидкість близько 30-35 км. на годину і на відрізку дороги біля будинку № 25, в порушення вимог пунктів 2.3 (а, б), 11.1, 11.2, 19.1, 31.6 „ Правил дорожнього руху", не забезпечив технічно справний стан автомобіля, не проявив уваги, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався в безпеці своїх дій, виявивши несправності зовнішніх світлових приладів не зупинився, а продовжив рух далі без світла фар, не врахувавши ширину проїзної частини відповідно до напрямку руху, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на мотоцикл „ ІЖ - Юпітер 5" № 4928 ЖИЗ під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті чого ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких помер в лікарні.

На вирок суду подано апеляції, в яких:

- засуджений просить вирок суду змінити, призначити йому умовне покарання та зменшити розмір цивільного позову. Посилається на те, що судом не взято до уваги, що у виникненні дорожньої пригоди є вина і потерпілого. Вказує, що потерпілий своїми діями поставив своє життя у небезпеку, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння і рухався без світла фари.

- захисник порушує питання про зміну вироку, призначення ОСОБА_1. покарання з випробуванням та зменшення суми цивільного позову. Посилається на те, що судом не враховано, що потерпілий не маючи посвідчення водія керував мотоциклом, перебував при цьому в стані

алкогольного сп'яніння і рухався без світла фари.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого, який підтримав доводи апеляцій, потерпілого, який заперечив проти задоволення апеляцій, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини засудженого у вчиненні злочину за обставин, що наведені у вироку, та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України, ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Що ж стосується обраного ОСОБА_1. покарання, то воно, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції врахував дані про особу винного, те, що він за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, до кримінальної відповідальності

притягується вперше, злочин вчинив з необережності,    щиро    розкаявся    у вчиненому.

Разом з тим, ОСОБА_1 скоєно злочин у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого настали тяжкі наслідки - смерть людини, вину визнав частково та потерпілий просив призначити ОСОБА_1. реальну міру покарання.

На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого переконання про призначення засудженому реального покарання, яке є мінімальним згідно санкції ст. 286 ч.2 КК України.

Що ж стосується твердження засудженого та його адвоката про зміну розміру цивільного позову потерпілого, то ними не наведено жодного доводу для зменшення розміру моральної чи матеріальної шкоди. На думку колегії суддів, суд першої інстанції належним чином мотивував підстави та розмір задоволеного цивільного позову.

На підставі викладеного, навіть з огляду на те, що під час розгляду справи в апеляційному порядку засуджений частково відшкодував завдану шкоду, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду першої інстанції та пом'якшення міри покарання засудженому.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляції засудженого та в його інтересах адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олевського районного суду від 29 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.