Справа №2-726/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Погорєлової С. О. при секретарі - Холод О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 19.04.1991 року, від якого 22.06.1992 року народився син - ОСОБА_3. їх подружнє життя не склалось. Через відсутність взаєморозуміння та різних поглядів на життя між ними часто виникають спори. Відповідач без будь-яких причин ображає та принижує її гідність. За таких обставин позивачка вважає, що їх шлюб існує лише формально, у зв'язку з чим просить її позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що він має бажання зберегти сім'ю, у зв'язку з чим просив дати строк на примирення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 19 квітня 1991 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим палацом урочистих подій м. Одеси від 19.04.1991 року, актовий запис №503.
22 червня 1992 року від шлюбу народилась дитина - ОСОБА_3.
Суд, враховуючи тривалість перебування сторін у шлюбі, а також бажання відповідача зберегти сім'ю, у відповідності до ст. Ill CK України, приймав міри щодо примирення сторін шляхом надання строку для примирення та проведення особистої бесіди. Однак примирити сторони не вдалось.
Спільне життя з відповідачем не склалось у зв'язку, з несумісністю характерів, різними поглядами на життя та подружні обов'язки, внаслідок чого сторони втратили почуття любові та поваги один до одного.
Подружжя проживає нарізно, шлюбних стосунків не підтримує з 2005 року, спільного господарство не веде.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливо і суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 109-112 СК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 19 квітня 1991 року у палаці урочистих подій м. Одеси, актовий запис №503 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 грн. стягнути з ОСОБА_2.
ОСОБА_1 звільнити від оплати державного мита.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 2 95 ЦПК України.