Справа №  1-197/2008 року

                        П О С Т А Н О В А

                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 грудня 2008 року Білопільський районний суду Сумської області в складі:

    головуючого судді                               Ясинок М.М.

    при секретарі                                    Терещенко О.І.

    за участю прокурора                             Жерьобкіна В.Д.

    адвоката                                     Грищенка І.Є.    

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Білопільського районного суду  кримінальну справу  по звинуваченню

                        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1                               року народження, українки , громадянки                             України, уродженки с. Баликши,                                 Баликшинського     району, Республіки                             Казахстан, мешканки м.     Білопілля,   вул.                             АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: м.                             АДРЕСА_2 , освіта  середня,                               являється приватним підприємцем, раніше   не                         судимої.

                         

                           за ч. 1 ст. 172 та ч.2 ст. 172   КК України,-

                                                              В С Т А Н О В И В :

   

    16.07.2007 року ОСОБА_1  була  зареєстрована як фізична особа-підприємець Білопільською райдержадміністрацією.    

    21.12.2007 року Державною податковою інспекцією їй було видано свідоцтво про сплату єдиного податку, відповідно до її виду діяльності, якою є видовищно-розважальна діяльність, роздрібна торгівля, виробництво хлібобулочних виробів, діяльність кафе.

    Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, яку працівники реалізують шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, організації або фізичною особою (ч.2 ст. 2 КЗпП). Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

    Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, а додержання письмової форми є обов"язковим при організованому наборі працівників. У випадках,  коли  працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі, укладення такого договору оформляється у письмовій формі наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

    Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов"язковому державному соціальному страхуванню.

    Статтею 115 КЗпП України передбачається, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

    Крім того статтею 253 КЗпП України передбачено обов"язкове державне соціальне страхування всіх працівників.

    Відповідно до ст. 30 ЗУ "Про оплату праці", власник або уповноважений ним орган зобов"язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

    В порушенні вище перерахованих норм КЗпП України та Закону України " Про оплату праці", ОСОБА_1  скоїла злочин за наступних обставин.

    Так, з 23.09.2007 по 05.10.2008 року на посаді оператора батутів та електромобілів у ФОП " ОСОБА_1 " працювала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  народження заробітна плата якої за домовленістю складала 500 грн.  З 19.04.2008 по 07.10.2008 року на посаді оператора батутів у ФОП " ОСОБА_1 " працювала ОСОБА_3  заробітна плата якої за домовленістю сторін складала 500 грн

    З 03.04.2008 по 20.09.2008 р. на посаді охоронця у ФОП " ОСОБА_1 " працював ОСОБА_4  заробітна плата якого за домовленістю складала 500 грн. на місяць. З 12.06.2008 по 07.10.2008 р. на посаді охоронця у ФОП " ОСОБА_1 " працював ОСОБА_5  заробітна плата якого за домовленістю складала 500 грн. на місяць.

    Трудові відносини із вказаними працівниками при прийнятті їх на роботу не оформлялись , трудові договори з ними не укладалися, накази про прийняття  їх на роботу не видавалися та записи до їх трудових книжок про роботу у ФОП " ОСОБА_1 " не вносилися.

    Податки, збори та інші обов"язкові платежі за цих працівників ФОП " ОСОБА_1 "

не сплачувала, чим порушила їх права на соціальне страхування та пенсійне забезпечення.

    В порушення ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ "Про оплату праці" ОСОБА_1  не забезпечила дотримання передбачених чинним законодавством строків виплати заробітної плати.

    Так, враховуючи, що щомісячна заробітна плата вказаних працівників, за домовленістю сторін, становила від 300, 00 до 500,00 грн., на даний час ФОП " ОСОБА_1 " не сплатила зазначеним працівникам  заробітну плату, зокрема:   ОСОБА_2 . за період її роботи з липня по жовтень 2008 року - 1100,00 грн. заробітної плати, ОСОБА_3 . за період серпня-жовтня не було сплочено - 980 грн. заробітної плати,   ОСОБА_4  не сплачена заробітна плата склала – 1500,00 грн. за період з квітня по 01 вересня 2008 року, ОСОБА_5   не сплачена заробітна плата за період з червня по жовтень 2008 року – 1135,00 грн.    

    Незважаючи на вимоги ст. 30 ЗУ "Про оплату праці", ОСОБА_1  не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому законом порядку, такі її діяння являють собою грубе порушення законодавства про працю, оскільки вони мали систематичний та тривалий характер, а також істотно порушували право працівників на працю.

    Таким чином, ОСОБА_1  скоїла грубе порушення законодавства про працю.

    Крім того, ОСОБА_1  будучи обізнаною у тому, що ОСОБА_2 , яка працювала у неї з 23.09.2007 року по 05.10.2008 року на посаді оператора батутів і електромобілів, та ОСОБА_3 , яка працювала у ФОП " ОСОБА_1 " з 19.04.2008 по 07.10.2008 на посаді оператора батутів, мають дітей віком до 14 років – відповідно ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3  народження та ОСОБА_7   ІНФОРМАЦІЯ_4  народження, допустила стосовно ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 . зазаначені вище грубі порушення законодавства про працю.    

    Таким чином ОСОБА_1  грубо порушила законодавство про працю, вчинене щодо матерів, які мають дітей віком до 14 років.                                                                                  

      ОСОБА_1  направила до суду письмову заяву в якій просить  застосувати відносно неї п. "в" ст.1 ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

     Суд, заслухавши підсудну, прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи приходить до висновку, що клопотання підсудної ОСОБА_1  про застосування до неї ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року підлягає задоволенню.

   

До такого висновку суд приходить виходячи зі слідуючого: ОСОБА_1  має на утриманні малолітню дитину – сина Валерія ІНФОРМАЦІЯ_5  народження,  що стверджується свідоцтвом про його народження. Злочин скоєний ОСОБА_1  відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Відповідно до п "в" ст. 1 ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, амністія застосовується відносно осіб які мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

    Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року  такі особи звільняються від кримінальної відповідальності, якщо справу не розглянуто судом.

    Таким чином, суд має всі підстави звільнити   ОСОБА_1  від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 ЗУ " Про амністію" від 12 грудня 2008 року , а матеріали кримінальної справи  відносно неї закрити.

    Керуючись п "в" ст. 1 та ст. 6  ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, п. 4 ст. 6 та ст. 282 КПК України, суд,-

                    П О С ТА Н О В И В:  

    Звільнити ОСОБА_1  від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172, ч.2 ст. 172 КК України, на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, а матеріали кримінальної справи відносно неї закрити.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

    Речові докази ( а.с. 59), - залишити власникам.

    Цивільні позови залишити без розгляду, запропонувавши потерпілим звернутися до суду в цивільному порядку.

    На постанову може бути подана апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з дня її винесення.

    Суддя                                      

             

                                                       З А С У Д И В :

      ОСОБА_1   визнати винною за ч. 1 ст. 172 КК України і призначити їй за цим законом  покарання у вигляді  

    Її ж визнати винною за ч. 2 ст. 172 КК України  і призначити їй за цим законом  покарання у вигляді  

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на

    Відповідно до п.2,3 ст. 76 КК України зобов"язати засуджену не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти дані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру  запобіжного заходу  залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця мешкання.

    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Суддя