УКРАЇНА

Апеляційний суд Полтавської області

Справа №11-1048  2007р.                                  Головуючий у 1-й інстанції

Категорія ч.2  ст.  185 КК України                    Щабельська І.В.

Доповідач- Томилко В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року жовтня місяця „10" дня                              Колегія суддів судової палати у

кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді- Гладія С. В. Суддів- Денисенко Л.М. ,  Томилка В.П.3 участю прокурора - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2007 року.

Даним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець смт. Диканька Полтавської області,  мешканець АДРЕСА_1,  українець,  громадянин України,  з се­редньою освітою,  не одружений,  не працюючий,  раніше судимий:

-   31   жовтня   2006   року   Зіньківським   районним судом Полтавської області за  ст.  ст. 15, 185ч.2 КК України на один рік позбавлення волі. На підставі  ст. 75 КК України звільнений від відбування пока­рання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік засуджений за ч.2  ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Згідно зі  ст. 71 КК України,    за сукупністю вироків,  до призначеного покарання,  шляхом повного приєднання покарання за попереднім вироком

2

суду,  ОСОБА_1 призначено остаточне покарання- 2 роки позбавлення волі.

По справі вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому,  що він 30 червня 2007 року близько 03 годині ночі,  перебуваючи разом з потерпілим ОСОБА_2 в приміщенні своєї АДРЕСА_1,  шляхом вільного доступу,  таємно,  повторно,  викрав належний останньому мобільний телефон „SONI ERICSSON К 800 1" зі стартовим пакетом „Джине" загальною вартістю 1407 грн. 50 коп.,  завдавши таким чином ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

В апеляції засудженого ставиться питання про зміну вироку в частині призначеного покарання,  посилаючись на те,  що суд призначив йому надмірно суворе покарання без врахування таких обставин як щире каяття,  молодий вік,  позитивної характеристики за місцем проживання,  повне відшкодування завданої потерпшому шкоди,  а також наявність на утриманні одинокої матері та бабки,  які потребують його допомоги. Тому просить пом"якшити покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  міркування прокурора ОСОБА_3 про законність і обґрунтованість вироку суду та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого,  перевіривши матеріали справи та доводи,  наведені в апеляції,  колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення,  виходячи з наступного.

В апеляції засудженого не оспорюються висновки суду про його винність у вчиненні злочину та правильність кваліфікації дій.

За змістом ч.1  ст. 365 КІЖ України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи,  які не оспорюються і стосовно яких відповідно до вимог ч.1  ст. 299 і  ст. 301-1 КІЖ України докази не досліджуються,  апеляційним судом не перевіряються.

Винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні майна,  вчиненого повторно за викладених у вироку обставин,  підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів,  визнав її і сам засуджений,  дії якого за ч.2  ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.

При обранні покарання засудженому суд першої інстанції відповідно до загальних засад призначення покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані,  які характеризують його особу,  обставини,  що пом"якшують покарання,  в тому числі і наведені в апеляції,  а саме,  щире каяття,  молодий вік,  відшкодування завданого збитку шляхом повернення викраденого та призначив мінімальне покарання,  передбачене санкцією ч.2  ст. 185 КК України.

Разом з тим,  з матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1 після постановления вироку за попередній злочин проти власності,  але до повного відбування покарання вчинив новий умисний злочин,  а тому у відповідності з

3

вимогами  ст.  71 КК України йому призначено покарання і за сукупністю вироків,  яке за законом повинно бути не меншим невідбутого покарання за попереднім вироком.

З огляду на наведені у вироку конкретні дані про особу винного,  колегія суддів не вбачає підстав для пом"якшення покарання ОСОБА_1

Його посилання в апеляції на позитивну характеристику за місцем проживання документально не підтверджено,  оскільки наявна в матеріалах справи довідка-характеристика,  видана виконкомом Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області містить в собі відомості про склад сім"ї засудженого та відсутність компрометуючих матеріалів відносно останнього /а.с. 58/.

Доводи засудженого про перебування на його утриманні одинокої матері та бабки,  яка має незадовільний стан здоров"я,  нічим не стверджуються.

За таких обставин,  колегія суддів вважає,  що призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів,  в зв"язку з чим підстав для задоволення апеляції не вбачається.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,  колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Диканського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни,  а його апеляцію без задоволення.