АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -178 Головуючий у 1 -й інстанції Должко С. Р.
Категорія: ч.2 ст. 286 Доповідач: Юренко Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Юренко ЛЛ.
Суддів Довгаль С. А., Слєпухи О.Є.
при секретарі Влох М. В. з участю прокурора Калька О.С. засудженого ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні 26 березня 2008 року в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Зіньківського району на вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 грудня 2007 року. Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, одружений, маючий на утриманні 2 неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, силу ст. 89 КК України не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки та застосовано ст. 76 КК України.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 26 серпня 2007 року близько 5 год. 25 хв., в темну пору доби, керуючи автомобілем ГАЗ-3307, який належить ТОВ «Молочна Рів'єра» та знаходиться в оренді у приватного підприємця ОСОБА_3, на 15 км автодороги Опішня-Гадяч порушив п.12.3 Правил дорожнього руху і не вживши екстрених заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного заходу, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який, порушуючи п. п. 4.1, 4.3, 4.4 Правил дорожнього руху, рухався у нетверезому стані в попутному напрямку по проїжджій частині дороги.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці. В апеляції помічника прокурора Зіньківського району Полтавської області ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання. Прокурор посилається на те, що суд не врахував тяжкість злочину та його суспільну небезпечність і застосувавши ст. 75 КК України, призначив ОСОБА_1 м'яке покарання. Крім того прокурор вказує на те, що
2
суд безпідставно не застосував до засудженого додаткову міру покарання -позбавлення права керування транспортними засобами.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, промови прокурора, який просив скасувати вирок та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки, потерпілої та засудженого, які просили залишити вирок без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого та перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 вказаного у вироку злочину відповідає матеріалами справи і не спростовується в апеляції.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.
Призначене ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам, а також позитивним даним про особу засудженого та обставинам, що пом'якшують його покарання.
Статтею 75 КК України встановлено, що суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Такий висновок суду щодо Чичканя відповідає матеріалам справи.
Застосовуючи до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, суд зазначив, що ОСОБА_1 щиро кається у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно як на роботі, так і в побуті, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в силі ст. 89 КК України не судимий, потерпіла просила не позбавляти Чичканя волі, а постраждалий ОСОБА_4 в свою чергу грубо порушив правила дорожнього руху, що теж сприяло виникненню дорожньо- транспортної пригоди.
ОСОБА_1 вчинив злочин з необережності, відразу ж викликав «Швидку допомогу» та міліцію, прийняв активну участь у встановленні обставин справи, дав правдиві показання, що свідчить про його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 цивільний позов не подавала, а ОСОБА_1 добровільно частково відшкодував заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
В апеляційній інстанції потерпіла ОСОБА_2 заявила, що ОСОБА_1 надав їй розписку про відшкодування обумовленої їхньою угодою суми і зобов'язався це виконати в найближчий час, просила залишити апеляцію без задоволення.
Всі приведені вище обставини дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 може виправитись без відбування покарання і суд обґрунтовано застосував до нього ст. 75, 76 КК України.
Що стосується розгляду поставленого апелянтом питання про необхідність позбавлення Чичканя права керувати транспортним засобом, судова колегія виходить з наступних міркувань.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 як на час винесення вироку, так і дотепер водієм не працює, власного автомобіля не має. Як заявив в судовому засіданні ОСОБА_1, відразу ж після скоєння дорожньо-транспортної пригоди його перевели на роботу, не пов'язану з керуванням транспортним засобом.
При таких обставинах, коли ОСОБА_1 реально не має змоги користуватись правом керування транспортним засобом, колегія судців не вбачає достатніх підстав для скасування постановленого вироку.
3
З огляду на викладене апеляція прокурора не підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію пом. прокурора Зінківського району залишити без задоволення, а вирок Зіньківського районного суду від 27 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.