АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 237/2008 рік Головуючий у І - й інстанції: Кудря З. В.
Категорія: ч.3 ст. 187 КК України Доповідач: Мілаш С. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року березня місяця 19 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Мілаша СП., суддів: Денисенко Л. М. , Гавриша В. М. , з участю: прокурора ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Шишацького району на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 22 січня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Полівка
Миргородського району Полтавської області,
мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина
України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 19 вересня 2007 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 185 КК України на З роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік
засуджено за ч.3 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/4 особистого майна.
Згідно зі ст. 71 за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 19. 09. 2007 року та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини особистого майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:
2
· виробничого підприємства « Надежда » 505 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
· потерпілого ОСОБА_2 5 000 грн. моральної шкоди та 30 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, а всього 5 030 грн.;
· фінансового відділу Шишацької райдержадміністрації 346 грн. 95 коп. витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10 листопада 2007 року, близько 02 години, прийшов до операторської газозаправної станції № 20, що в с. Михайлики Щищацького району, де обманним шляхом, виманив потерпілого ОСОБА_2 з приміщення газозаправної станції. Після чого, з метою заволодіння чужим майном, наніс потерпілому удари кулаком по обличчю та, збивши його з ніг, декілька ударів ногою по тулубу. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 на деякий час втратив свідомість, проник до приміщення АЗС, звідки з каси викрав гроші в сумі 505 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок нападу потерпілому ОСОБА_2 були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальних гематом, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції старшим помічником прокурора Шишацького району ставиться питання про скасування вироку та постановления апеляційною інстанцією нового вироку у зв'язку з необгрунтованим застосуванням до засудженого положень ст. 69 КК України.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_3, яка не підтримала апеляцію старшого помічника прокурора Шишацького району, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляції, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в апеляції старшого помічника прокурора не оспорюються висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій.
За змістом ч. 1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються. Тому, колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком районного суду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у сховище та насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу за викладених у
3
вироку обставин, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, визнав її і сам засуджений, дії якого за ч.3 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.
При обранні покарання засудженому суд першої інстанції виходив із вимог, передбачених ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до особливо тяжкого, дані, що характеризують особу винного, обставини, що пом'якшують покарання. Встановивши декілька обставин, які пом'якшують покарання з урахуванням даних про особу засудженого, які докладено наведені у вироку, і в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, місцевий суд, умотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку про призначення винному покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції ч.3 ст. 187 КК України.
У відповідності з вимогами ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначено покарання і за сукупністю вироків, яке за законом повинно бути не меншим невідбутого покарання за попереднім вироком.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції призначив засудженому ОСОБА_1 необхідне і достатнє покарання для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляції старшого помічника прокурора Шишацького району.
Отже, вирок суду є законним та обґрунтованим.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України
колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника прокурора Шишацького району
залишити без задоволення, а вирок Шишацького районного суду
Полтавської області від 22 січня 2008 року щодо ОСОБА_1- без змін.