Справа № 11-117\2008 року                                                   Головуючий у 1 -й інстанції

Категорія ч.2  ст.  187 КК України                                           Корсун О.М.

Доповідач: Хрипченко Л.Г.

УХВАЛА

Іменем У країни

2008 року лютого місяця 20 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді                                 Хрипченко Л.Г.

суддів                                                                  Голубенке Н.В.,  Захожая О.І.

прокурора                                                                             ОСОБА_5

адвоката                                                      ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Пирятинського району та засудженого ОСОБА_2 вирок Пирятинського районного суду від 11 жовтня 2007 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженець та мешканець АДРЕСА_1,  українець,  громадянин України,  освіта середня спеціальна,  не працюючий,  не одружений,  раніше не судимий,  -

Засуджений за ч.2  ст.  187 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна,  яке є його власністю; За  ст.  304 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі  ст.  75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки. Відповідно до  ст.  76 КК України на ОСОБА_1 покладені відповідні обов'язки.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженець та мешканець АДРЕСА_2,  українець,  громадянин України,  освіта неповна середня,  не працюючий,  ніде

2

не навчається,  не одружений,  раніше судимий: - 10.01.2007 р. Пирятинським районним судом за ч.3  ст.  186 КК України до 4-х років позбавлення волі,  відповідно до  ст.  ст.  75,  76,  104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки.

засуджений за ч.2  ст.  187 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі  ст.  71 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно визначено 5 років позбавлення, ,  волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у втягненні неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність та скоєнні за попередньою змовою з ОСОБА_2 групою осіб розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4 за таких обставин.

ОСОБА_3 16.02.2007 р. близько 23 год. знаходячись кафе в м.  Пирятин та розпиваючи спиртні напої з неповнолітнім ОСОБА_2,  запропонував йому заволодіти грошима та мобільним телефоном ОСОБА_4. Після чого та території ВАТ «Пирятинконсерв»,  засуджені за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном напали на ОСОБА_4 При цьому побили останнього наносячи удари по обличчю та тілу,  чим спричинили легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та заволоділи грошима в сумі 260 грн.,  мобільним телефоном марки " Алкатель" вартістю 130 грн. із сім.  картою вартістю 25 грн.,  а також пачкою цигарок вартістю 3, 10 грн. чим спричинили ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 418, 10 грн.

В апеляційному поданні прокурор ставить питання про зміну вироку суду в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та просить виключення з резолютивної частини вироку посилання на,  застосування щодо ОСОБА_2 додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити йому міру покарання та застосувати  ст.  69 і  ст.  75 КК України.

Засуджений ОСОБА_3 вирок суду не оскаржив.

Колегія суддів заслухавши доповідача,  адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_5 на підтримання поданих ними апеляцій,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій приходить до висновку,  що апеляція прокурора підлягає до задоволення,  а апеляція засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 у скоєнні злочину за який він засуджений,  ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно,  повно і об'єктивно досліджених доказах,  які детально наведені у вироку і ніким з учасників процесу не оспорюються.

3

У відповідності із зібраними по справі доказами дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані місцевим судом за ч.2  ст.  187 КК України,  як розбій поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи,  вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про міру покарання засудженому,  місцевий суд,  виходячи із вимог  ст. 65 КК України,  урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного який на момент вчинення злочину був неповнолітнім,  добровільне відшкодування завданого збитку,  відсутність тяжких наслідків та в зв'язку з цим прийшов до вмотивованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_2  ст.  69 КК України.

Підстав для пом'якшення покарання та застосування  ст.  75 КК України до засудженого ОСОБА_2,  колегія суддів не вбачає з урахуванням даних про г. особу неповнолітнього,  який виховувався в неблагополучній сім'ї,  вийшов із -під контролю матері,  залишив навчання в школі,  вчинив злочин в період іспитового строку за попереднім вироком.

Як вірно зазначив в своїй апеляції прокурор,  суд першої інстанції в резолютивній частині вироку при визначенні ОСОБА_2 покарання,  всупереч вимогам закону призначив і додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно положень частини другої  ст.  98 КК України передбачено,  що до неповнолітніх можуть бути застосовані тільки такі додаткові види покарання,  як штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Конфіскація майна,  як вид додаткового покарання до неповнолітніх,  законом не передбачена.

В ревізійному порядку підлягає зміні і вирок відносно ОСОБА_3 щодо застосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна всупереч вимог передбачених  ст.  77 КК України.

Згідно цього закону у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу,  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового,  спеціального звання,  рангу,  чину або кваліфікаційного класу.

Застосування конфіскації майна як додаткового покарання при звільненні від основного покарання на підставі  ст. . 75 КК України не передбачено законом.

За таких обставин вирок суду відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягає зміні в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,  колегія суддів апеляційного суду , -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію  прокурора Пирятинського району задовольнити,   а апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

4

Вирок суду змінити.

Виключити з вироку застосування до засудженого ОСОБА_2 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

В ревізійному порядку виключити з вироку застосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна засудженому ОСОБА_3

В іншій частині вирок Пирятинського районного суду від 11 жовтня 2007 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без змін.