У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Куцина М.М., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Мукачівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 26.12.2012 року є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1.

Вказував, що під час виконання державною виконавчою службою рішення про виселення з даної квартири ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йому стало відомо, що в цій квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_3

Добровільно виселитися з належної йому квартири відповідач відмовляється.

Посилаючись на дані обставини та норми цивільного законодавства, просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні квартирою, шляхом її виселення.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2014 року позов задоволено. Постановлено усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_4 квартирою, виселивши з неї ОСОБА_3

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності позивача - ОСОБА_4, відповідача - ОСОБА_3 та представника третьої особи, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення апелянта про причини неявки в судове засідання колегією визнані неповажними.

Заслухавши представника позивача - адвоката ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Правом власності, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.12.2012 року позивачеві належить на праві власності квартира АДРЕСА_1.

Згідно наданої інформації Мукачівського міського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області від 26.03.2014 року в даній квартирі зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву визнала факт проживання у цій квартирі.

За змістом ст. 156 Житлового кодексу України та ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу України до членів сім'ї власника квартири належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, а саме дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 не є членом сім'ї власника будинку у неї відсутнє право користування спірною житловою квартирою, а відтак і належні правові підстави для проживання у ній.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Зокрема, колегія суддів не може взяти до уваги твердження апелянта про те, що вона має право користуватися спірною квартирою так як є членом сім'ї наймача ОСОБА_5, котрий уклав 15.07.2004 року із ЖРЕП № 2 (правонаступником якого є ЖРЕП № 3) договір найму жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1.

Вказаний договір найму квартири визнано недійсним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20.03.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14.02.2014 року.

Керуючись ст.ст. 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: