ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2014 року м. Київ К/800/66842/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Костенко М. І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року
у справі№ 826/13374/13-а
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013 року у справі № 826/13374/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09.08.2013 року № 0010361720.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 1, 2, 4, 250 Господарського кодексу України, Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2001 року № 1269, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) позивача за період з 01.07.2010 року по 26.07.2013 року, за підсумками якої складено акт від 27.07.2013 року № 403/26-53-17-01-14/НОМЕР_2 та виявлено порушення п. 2.2 та абз. 1 п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, яке проявилось у неоприбуткуванні в 3 кварталі 2010 року отриманого в готівковій формі доходу в сумі 12 350,00 грн. в книзі обліку.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 00103671720, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 61 750,00 грн. (у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми) на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95.
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до зазначеної норми розроблено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320.
Оприбуткуванням готівки згідно з п. 1.2 цього Положення є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктами 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
В ході податкової перевірки контролюючим суб'єктом виявлено невідповідність господарської діяльності позивача у ІІІ кварталі 2010 року вищезазначеним правилам ведення оприбуткування готівки, а саме: відсутність у книзі обліку доходів та витрат записів щодо отриманого доходу.
Статтею 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Фактичне неоприбуткування отриманого позивачем доходу, на думку податкового органу, відбулося у ІІІ кварталі 2010 року, а спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано до останнього санкції в серпні 2013 року, тобто значно пізніше, ніж через один рік з дня порушення.
Оскільки, рішення відповідача про застосування штрафу прийняте після спливу строку, визначеного ст. 250 Господарського кодексу України, колегія судді вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги щодо викладеного не спростовують.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, у справі № 826/13374/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
М. І. Костенко