Судове рішення #3840705
Справа № 2 - 588 \2009р

Справа №  2 - 588 \2009р.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

   20 січня 2009 року         Білоцерківський  міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Ярмоли О.Я., при секретарі судового засідання Павловій О.В., за участю адвоката ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є предметом спільної сумісної власності подружжя, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що перебуваючи в шлюбі з відповідачем спільно придбали земельну ділянку площею 0,06 га, що знаходиться за адресою вул. АДРЕСА_1 м. Біла Церква. В травні 2008 року сторони розірвали шлюб та  не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, яке є предметом спільної сумісної власності, а тому позивач просить суд поділити між нею та відповідачем їхнє сумісне майно та визнати за позивачем право власності на 1\2 частину зазначеної земельної ділянки.

                 В суді  позивач підтримала позов в повному обсязі.

                       Відповідач позов не визнав.

                       Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

                       Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 30.06.2006 року по 08.05.2008 року. Наведене стверджується копією свідоцтва про шлюб та випискою з рішення суду про розірвання шлюбу, які приєднані до матеріалів справи.

                      В судовому засіданні встановлено, що 09.11.2005 року відповідач ОСОБА_3. придбав квартиру АДРЕСА_1в м. Біла Церква. Дане підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого в Першій Білоцерківській міській державній нотаріальній конторі, зареєстрованого в реєстрі під № 4-6041.

                      В судовому засіданні встановлено, що 06.09.2006 року відповідач ОСОБА_3. продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 в м. Біла Церква. Дане підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого в Першій Білоцерківській міській державній нотаріальній конторі, зареєстрованого в реєстрі під № 5-2857.  Дана квартира була продана за 13271 грн.

                       13.09.2006 року відповідач ОСОБА_3. придбав житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами по вул. АДРЕСА_1 м. Біла Церква. Дане підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого в Першій Білоцерківській міській державній нотаріальній конторі, зареєстрованого в реєстрі під № 3-2208. Зазначений будинок було придбано за 13363 грн.

                        Позивач в судовому засіданні пояснила, що в період шлюбу з відповідачем було придбано земельну ділянку під будівництво нового будинку, а тому вона має право на 1\2 частину даного майна. Позивач підтвердила в судовому засіданні, що земельну ділянку було придбано відразу після продажу квартири відповідача і за ті ж само кошти, ціна квартири та земельної ділянки співпадала. Позивач не заперечувала, що купівля в період шлюбу земельної ділянки відбулася за кошти, що були вилучені з продажу квартири, яка була особистою власністю відповідача.  Однак, позивач зазначає, що оскільки вона, як дружина відповідача, в нотаріальній конторі при укладені договору купівлі - продажу житлового будинку надавала згоду на укладення цього договору, то вона має право на 1\2 частину земельної ділянки де знаходився цей будинок.

Відповідач в судовому засіданні, не визнаючи позов, суду пояснив, що в вересні 2006 року було придбано житловий будинок, а не окрема земельна ділянка. Але, в будь-якому випадку даний будинок, чи земельна ділянка на якій він знаходиться, було придбано за особисті кошти відповідача,  так як до шлюбу з позивачем ОСОБА_3. придбав за власні кошти для себе квартиру, в якій позивач не проживала, коштів на її придбання не надавала, жодного відношення до цього майна не мала. Зазначена квартира була продана в вересні 2006 року і відразу, через тиждень, було придбано за ту ж саму ціну спірний будинок. А тому, хоча житловий будинок по вул. АДРЕСА_1 в м. Біла Церква і було придбано в період шлюбу сторін, але дане майно є особистою приватною власністю відповідача.

Так, судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1в м. Біла Церква було придбано відповідачем в період шлюбу з позивачем. Однак, встановленим є те, що кошти за які було придбано даний будинок належали відповідачу особисто.  Дане не заперечувала в судовому засіданні позивач, яка ствердила, що гроші на вказаний будинок було вилучено від продажу квартири АДРЕСА_1в м. Біла Церква, яка була придбана відповідачем в листопаді 2005 року, тобто за вісім місяців до шлюбу сторін. Крім того, 22.08.2007 року відповідачем було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку по вул. АДРЕСА_1, загальною площею 571 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Дане підтверджується зібраними матеріалами справи.

Слід зазначити, що земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Однак, відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є : майно набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму ВС України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Таким чином, виходячи з наведеного, та даючи оцінку зібраним доказам по справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, так, як позивач не довела в суді, що будинок АДРЕСА_1та земельна ділянка на якій він знаходиться є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 57,60,61,69 СКУкраїни, постановою Пленуму ВС України за №11 від 21.12.2007р., ст.ст.10,60,88,  212-215,  296   ЦПК України, суд-

                                       В И Р І Ш И В:

 

                         В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

                         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Заява про апеляційне оскарження може бути подана  через Білоцерківський міськрайонний суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 

                      

                        Суддя:                            Ярмола О.Я.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація