ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 р. Справа № 9104/26478/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області, в.о. прокурора Рівненської області Баганця Олексія Васильовича, першого заступника прокурора Рівненської області Мойсеєць Володимира Григоровича про визнання дій та бездіяльності протиправною, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

08.01.2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Прокуратури Рівненської області, в.о. прокурора Рівненської області Баганця О.В., першого заступника прокурора Рівненської області Мойсеєць В.Г. в якому просить визнати дій та бездіяльність щодо недотримання прав громадян та виконання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції та законів України протиправними та стягнути суму в розмірі 10000 грн. з кожного за завдану моральну шкоду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року в позові відмовлено.

Не погодившись із даним рішення, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права в якій просить суд вказану постанову скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в особі прокуратури Рівненської області відмовляючи позивачу в прийнятті для проходження служби в органах прокуратури діяв межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

26.11.2007 року ОСОБА_1 письмово звернувся до прокурора Рівненської області Баганця О.В. з вимогою розглянути питання про його тимчасове працевлаштування в органи прокуратури Володимирецького району.

За результатами розгляду вказаного звернення позивач 13.12.2009 року отримав письмову відповідь щодо причин відмови в працевлаштуванні в органи прокуратури.

Зокрема ОСОБА_1 відповідач роз»яснив вимоги п. 6 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» згідно з якою Генеральний прокурор України відповідно до чинного законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів.

Законом України «Про прокуратуру», наказом Генерального прокурора України за № 2 від 20.01.2006 р. «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» передбачений порядок та умови прийняття на службу в органи прокуратури.

Проте, позивач не надав та не підтвердив належними та допустимими доказами дотримання ним зазначеного порядку та умов прийняття на службу в органи прокуратури.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що подане ОСОБА_1 письмове звернення від 26.11.2007 року до прокурора Рівненської області Баганця О.В. не є заявою з конкретним проханням про прийняття на роботу в органи прокуратури оскільки, позивач просив розглянути питання про його тимчасове працевлаштування на будь-яку посаду в прокуратуру Володимирецького району на 06-10 місяців для «присікання розгулу протиправних діянь, корупції, вжиття заходів до їх припинення та покарання винних осіб».

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач діяв межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року у справі за № 2а-644/08/1770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: І.І. Запотічний

Р.М. Шавель