Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогр'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444
Справа № 669/509/14-ц
Провадження № 2/669/162/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2014 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі :
судді Герасимчук Н.П.,
при секретарі Дмитришиній В.В.,
з участю представника публічного акціонерного товариства комерційний банк
«ПриватБанк» Лисака В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
12.05.2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 20.09.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №TEXRRC09090021, відповідно до якого останньому наданий строковий кредит в розмірі 2009,70 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості.
В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24204,70 грн. згідно доданого до позовної заяви розрахунку, а також судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив стягнути з відповідача заборгованість згідно доданого розрахунку з врахуванням стягнутих сум заборгованості за судовим наказом.
Відповідач, позов визнав частково. Пояснив суду, що хворіє, в даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі, перебуваючи на волі не міг працевлаштуватися, що призвело до виникнення заборгованості. Просив відмовити у стягненні заборгованості, що утворилася в період перебування його в місцях позбавлення волі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 20.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №TEXRRC09090021, згідно якого останньому надано строковий кредит в розмірі 2009.70 грн. на строк 10 місяців (з 20.09.2007 року по 20.07.2008 року включно), зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 182,70 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 32,16 грн. ОСОБА_2 зобов?язався повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, комісію в зазначеній в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(СТАНДАРТ) строки.
Відповідно до Умов Договір складається із заяви та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка»)(СТАНДАРТ) і Тарифів.
У відповідності до Заяви погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «10» по «15» число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 244,51 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Згідно п.п.3.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) ОСОБА_2 зобов'язався використати Кредит на цілі, зазначені в Заяві, погашати Кредит у порядку та строки відповідно до Заяви, сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та п.п.4.1, 4.2 Умов та тарифів, повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту, сплатити Банку винагороду у строки та розмірі згідно Тарифів, Заяви та Умов.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 даного Кодексу встановленою, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
П.п. 3.2.7, 3.2.9 Умов встановлено, що Позичальник зобов'язався: погасити заборгованість по Кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування Кредитом, відсотки, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні Банку, передбаченого п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 Умов; повністю повернути Кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашенні Кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі Кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п.4.2 цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.
ОСОБА_2 порушив умови договору, прострочив виконання грошового зобов'язання, відсотки за користування кредитом не повернув, тому вимоги позивача повернути проценти за користування кредитом підлягають задоволенню.
При цьому, із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-н-50/08, копії окремих документів якої є в матеріалах справи (а.с.а.с. ), судом встановлено, що ще 26.05.2008 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» скористався правом дострокової вимоги повернення боргу та звернувся до Білогірського районного суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № TEXRRC09090021 від 20.09.2007 року.
За судовим наказом Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2008 року із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за споживчим кредитом в сумі 1810,75 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 439,25 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 192,69 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 43,41 грн., всього в сумі 2486,10 грн. та сплачені при подачі заяви державне мито в сумі 25,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 15 грн.
Таким чином, заборгованість за кредитом в розмірі 1810,75 грн. стягнута з ОСОБА_2 за вказаним наказом суду, а розмір відсотків та комісії, що підлягають стягненню з відповідача, мають бути зменшені на суми відсотків та комісії стягнених із нього за цим же рішенням суду.
Суд також вважає, що сума пені 16720,45 грн., яка відповідно до п. 5.1. Договору, нарахована в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, є надто великою в порівнянні з сумою боргу за кредитом.
Згідно п.5.1 Умов при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2., 3.2.,3 даних Умов, Банк має право нарахувати, а Позичальник забов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, заподіяних невиконанням зобов'язань, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Крім того, суд вважає, що вимога про стягнення штрафів, відповідно до п.5.3 Договору, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При зверненні до суду позивачем до позовної заяви додані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка»)(Стандарт) текст яких суттєво відрізняється від тексту Умов доданих до заяви від 26.05.2008 року про видачу судового наказу. Так, згідно тексту Умов доданих до позовної заяви в п.5.3 при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості. У тексті же Умов, доданих до заяви про видачу судового наказу, сторони не передбачали відповідальності Позичальника у вигляді сплати штрафів.
У п.п. 5.5 доданих до позовної заяви Умов вказано, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років. У тексті же Умов, доданих до заяви про видачу судового наказу, сторони не передбачали будь яких інших строків позовної давності, відмінних від тих, які визначених ЦК України. П.п. 5.5 Договору відсутній.
Таким чином суд вважає, що позивачем в односторонньому порядку змінені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам без згоди позичальника, при цьому значно погіршують становище позичальника, а відтак є недопустимим доказом, оскільки вказаний документ не є договором в розумінні чинного законодавства, виходячи з положень ч.2 ст. 207 ЦК України, в якій зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а тому вони не можуть бути застосовані судом для встановлення погодженої сторонами відповідальності сторін у спосіб, визначений ч.1 ст. 259 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до Заяви позичальника №TEXRRC09090021 від 20.09.2007 року кредит відповідачу наданий цієї дати строком по 20.07.2008 року.
Таким чином у кредитному договорі строк виконання зобов'язання чітко визначений 20.07.2008 року включно.
За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до боржника про стягнення неустойки протягом наступного року, починаючи з 20.07.2008 року або достроково, відповідно до п.3.3 Умов.
Таку вимогу до відповідача позивач пред'явив 25.05.2008 року, звернувшись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором станом на 29.04.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання свого нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно ч.2 вказаної статті позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
З викладеного випливає, що для позивача перервався строк позовної давності щодо вимог, що виникли внаслідок невиконання умов договору після винесення судового наказу, враховуючи, що кредитний договір не був розірваний. З 18.06.2008 року (дата набрання чинності судового наказу) перебіг позовної давності щодо вказаних вимог почав текти заново, проте і цей строк закінчився. Питання пропуску строку позовної давності обговорювалося у судовому засіданні 17.06.2014 року, проте відповідач застосувати строк позовної давності не просив.
Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи вказану норму права суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця з/с Московський Єсільського району Тургайської області, зареєстрованого в с. Синютки Білогірського району Хмельницької області, паспорт НОМЕР_2 виданий Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області 14.12.1999 року, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50) 8098.86 грн. заборгованості (на р/р № 29092829003111 МФО №305299 код ЄДРПОУ 14360570) з них: 5802,38 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 96,48 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2200,00 грн. пені.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 81,50 грн. сплаченого судового збору (на р/р № 64993919400001 МФО №305299 код ЄДРПОУ 14360570).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня одержання копії рішення.
Суддя Н. П. Герасимчук